Хоча «думскролінг» відносно нове слово, але цей феномен існує давно. Принаймні з того часу, як ми почали серфити новини в Інтернеті. Думскролінг – це неприємне занурення в новинну стрічку поганих вістей, це надмірна трата часу на новини. Виникло це слово за часів пандемії, але сьогодні для нас воно стало особливо актуальним.
З точки зору психоаналізу, будь-який симптом має свій сенс та мету, у певному значенні будь-який симптом розумний. У чому ж тоді сенс думскролінгу? Окрім того, що симптом має сенс свого існування, він ще й сингулярний та множино детермінований. Тобто не існує двох однаково влаштованих симптомів й в одного симптому є багато причин. Тому у кожного з нас симптом буде влаштований особливо, але часто є подібні мотиви його існування, які спільні для багатьох людей. Про них й поговоримо.
Як влаштований думскролінг?
Симптом часто пом’якшує стрес, проте не завжди веде до зцілення, думскролінг саме такий симптом. Він може надавати відчуття влади над ситуацією, але володіння інформацією ще не є контролем, ба навпаки – накопичення інформації веде до розростання сфери невизначеності, яка змушує знову та знову намагатися, завдяки споживанню інформації – опанувати дійсність.
Отже, тривога – це паливо думскролінгу, а ще тривога це й мобілізація психіки для запобігання небезпеки (реальної чи фантазійної). Кажучи про реальну загрозу, ми говоримо й про реальний об’єкт тривоги, а отже про страх, або так звану сигнальну тривогу. Для адекватної реакції потрібна адекватна інформація про небезпеку, саме тут й знаходиться пастка думскролінгу.
Фройд влучно помітив, що тривога виникає від недостатності інформації про небезпеку, або від її надміру, а отже найбільш резонною поведінкою було б спокійне, впевнене дослідження та раціональна оцінка ситуації. В ситуації небезпеки важко оцінити достатність інформації й ми намагаємось завдяки гортанню стрічки новин убезпечити себе від незнання. Саме тому природна потреба у безпеці призводить нас до необхідності підтримувати рівень тривожності, що занурює нас в круговерть думскролінгу.
Таким чином думскролінг може бути засобом відновлення втраченої та передбачуваної дійсності, засобом повернути відчуття цілісності життя, бо катастрофа – це руйнування відчуття постійності та закономірності у бутті. А війна це справді об’єктивна катастрофа та руйнування звичного життя, отож думскролінг є закономірним симптомом у цій ситуації, але не завжди корисним.
Думскролінг може виникнути не лише від суспільних небезпек, а й від особистих катастроф та стану психіки. Жак Лакан казав: «Тривога не без об’єкта», інколи справжній об’єкт тривоги інший, ніж той, який ми моніторимо у стрічці новин. І для його пошуку може знадобитися психотерапія, яка може дозволити пропрацювати цю тривогу. А інколи просто достатньо взяти під контроль споживання інформації.
Рекомендації
- Якщо ви знаходитесь у достатній безпеці, тоді я раджу звернутися до свого симптому, щоб зрозуміти навіщо він вам потрібен.
- Також вам необхідно виокремити конкретний час для новин, обмежити кількість інформаційних джерел та обрати лише найнадійніші.
- Слід пам’ятати, що інформація потрібна, але вона не надає контролю над дійсністю й не поновлює цілісність життя.
- Цілісність життя легше поновити не завдяки думскролінгу, а завдяки виконанню буденних справ, спілкуванню та підтримці.
Олег Христенко, психоаналітичний психолог, спеціально для Hubz Media
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.