Сьогодні, в умовах війни. кожен з нас намагається бути в курсі всіх подій та робити від себе все можливе для перемоги, часто розриваючись між роботою, родиною та волонтерством. У черговий раз, переглядаючи соцмережі, можна побачити, як хтось зібрав більше коштів, допоміг більшій кількості людей, сходив на важливий благодійний захід тощо. У зв’язку з чим у деяких людей може виникати відчуття страху та незадоволення собою через те, що вони пропустили якусь подію або можливість допомогти. Вони часто картають себе та знецінюють власні досягнення. Така поведінка може свідчити про синдром втрачених можливостей. Що це та як з цим справлятися? Спробували розібратися.
Що таке синдром втрачених можливостей?
Синдром втрачених можливостей або FоMO (Fear of Missing Out) — це нав’язливий страх пропустити якусь цікаву подію або можливість. Це поняття описав маркетолог Ден Герман ще у 1996 році. Для людей із синдромом втрачених можливостей характерною є фраза “всі, крім мене”. Вони щиро впевнені, що десь відбувається щось цікавіше та важливіше. В результаті виникає постійне прагнення до соціальної активності, до нових знайомств та бажання отримати увагу та прихильність оточуючих. Синдром втрачених можливостей виникає, якщо в людини порушене почуття самоцінності, яке підсилюється викривленим сприйняттям реальності через, наприклад, соцмережі. Так, результати досліджень демонструють, що з FоMO стикається більш ніж половина користувачів соціальних мереж у світі.
“Стандарти та кліше, які диктуються соціумом і транслюються через соціальні мережі, прилипають до людей, які мають відчуття незадоволеності собою” — пояснює феномен психотерапевтка Анастасія Осадча.
Також на думку психотерапевтки, у розвитку синдрому втрачених можливостей велику роль відіграє установка на позитивне мислення. Ця ідея полягає у тому, що людина постійно має робити якісь круті речі. Тут спрацьовують завищені соціальні очікування та стандарти.
Як справлятися з синдромом втрачених можливостей?
Синдром втрачених можливостей викликає тривогу і сильний неспокій. Він є доволі загрозливим для нашого мозку. Втім, з ним можна навчитися спрявлятися. Психотерапевтка Анастасія Осадча надає відповідні рекомендації:
- Спробуйте техніку “Через п’ять років”. Коли Ви відчуваєте, ніби пропускаєте важливі можливості, і рівень напруги вкрай високий, необхідно подумати, чи буде це через п’ять років мати таке саме емоційне забарвлення. Чи згадаєте Ви про цю дилему через п’ять років взагалі? Що Ви відчуватимете, коли через п’ять років будете згадувати, як сильно переймалися з приводу цього вибору? Якщо думати про події та можливості через призму п’ятирічної дистанції, рівень напруги значно знижується і навіть можна відслідкувати справжні пріоритети.
- Дайте собі час. Наприклад, коли Ви дізнаєтесь, що в місті одночасно відбувається декілька заходів, з’являється азарт — хочеться всього і одразу. Потрібно просто дати собі час. Умовно через півгодини Ви зможете зробити більш зважений вибір, оцінивши всі можливості.
- Спробуйте медитації. Це варіант для постійного тренування. Будь-які техніки, пов’язані з тілом та диханням, сприють зниженню тривоги.
- Структуруйте. Якщо настає тривога з приводу втрачених можливостей, можна написати, які можливості є реальними для виконання, та спланувати їх реалізацію. Планування необов’язково має бути жорстким. Комусь подобається мати чіткий план, а комусь достатньо просто орієнтира. Найголовніше — робити той вибір, який для Вас є найкращим “тут і зараз”, виходячи з власних бажань.
Пам’ятайте, що через страх втратити якусь можливість можна пропустити їх усі. Більш того, в гонитві за всіма можливостями та ініціативами можна втратити найголовніше — життя сьогодні. Спробуйте зосередитися на “тут і зараз”. Хто, як не ми — українці, знає про важливість цінувати кожну мить.
Зверніть увагу, раніше HUBZ розповідав про те, що таке синдром відкладеного життя і як його подолати.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
