Синдром самозванця: що варто знати?

Буває так, що людині здається ніби її успіх — це не більше, ніж випадковість. У той самий момент у голові з’являються сумніви щодо того, чи по праву вона займає посаду, чи справжніми є її досягнення тощо. Така людина постійно навчається новому, але при цьому не перестає заперечувати свою фаховість. Скільки б курсів та досвіду не було за плечима, все одно вона відчуватиме, що недостатньо кваліфікована. Така поведінка свідчить про синдром самозванця. Що це таке? А головне — як цього позбутися? Зібрали для вас пояснення та рекомендації психологів.

Що таке синдром самозванця?

Синдром самозванця –  це психологічний стан, коли людина знецінює власні успіхи, вміння, навички та досягнення. Вперше про нього дізналися в 1978 році завдяки дослідженням психологинь Полін Роуз Кланс і Сюзанни Аймс. Вони виявили, що страждати від такого психологічного феномену можуть жінки. Подальші дослідження продемонстрували, що серед чоловіків також поширений синдром самозванця, тому пізніше Кланс опублікувала нову статтю “Феномен самозванця”, в якій визнала, що синдром не обмежується жінками (вона також створила тест на його виявлення). 

Сьогодні ж синдром самозванця може застосовуватися до будь-кого, хто не може визнати свої успіхи. За статистикою, цей стан переживає близько 70% успішних людей у певний період свого життя, а а згідно з одним із досліджень, до 84% підприємців думають, що не гідні того, що мають, бо їм просто пощастило.

Чому люди страждають синдромом самозванця?

Однозначної відповіді на питання чому з’являється синдром самозванця фахівці не мають. Деякі експерти вважають, що цей стан пов’язаний з особистісними рисами людини, наприклад, тривожністю, інші аргументують причини синдрому вихованням.

“Люди часто вбирають цю ідею: щоб бути любленим, мені потрібно досягати результатів… Виникає замкнуте коло”, — пояснює психологиня Одрі Ервін.

Разом з тим, на виникнення синдрому самозванця  може впливати коло спілкування або факт дискримінації будь-якої соціальної групи. 

“Почуття приналежності спільноті додає впевненості. Чим більше людей схожі на вас, тим впевненіше ви себе відчуваєте. І навпаки: чим менше людей схожі на вас зовні або внутрішньо, тим сильніше це розхитує впевненість в собі” — зазначає експертка  у галузі поведінкової психології, авторка книги “Таємні думки успішних жінок” Валері Янг.

Типи людей із синдромом самозванця

Вищезгадана Валері Янг виділяє п’ять типів  людей  із синдромом самозванця:

• Перфекціоністи. Це люди, які мають до себе дуже високі очікування: навіть якщо вони досягають мети на 99%, для них це все одно невдача. Найменша помилка змушує їх сумніватися у власній компетентності.
• Експерти. Такі люди відчувають потребу володіти всією можливою інформацією по темі, перш ніж починати проєкт, і постійно шукають нові тренінги та курси, щоб удосконалити свої навички. Вони також не відгукнуться на вакансію, якщо вважатимуть, що не відповідають всім зазначеним критеріям.
• Обдаровані. Це люди, які швидко і легко опановують нові навички, та можуть відчувати сором і слабкість, зіткнувшись із занадто важким завданням.
• Одинаки. Такі люди вважають, що краще працювати поодинці, побоюючись, що прохання про допомогу може продемонструвати їхню некомпетентність. Вони часто відмовляються  від допомоги, намагаючись довести свою значимість.
• Супергерої. Часто ці люди є трудоголіками.  Вони змушують себе працювати більше інших, щоб довести, що вони не самозванці. При чому надзусилля такі люди намагаються прикладати в усіх сферах життя. Якщо щось не вдається, відчувають сильний стрес.

Як подолати синдром самозванця?

Психологиня Олена Будько надає низку рекомендацій, які допоможуть “вбити” в собі “самозванця”:

• Для початку визначте мету, яку ви хочете досягти, займаючись тією чи іншою справою, який результат ви хочете бачити, яку навичку розвинути. Опишіть, як саме зміниться ваше життя в кращу сторону.
• Виводьте себе з автоматизму думок: відстежуйте свого внутрішнього критика і повертайте себе до фактів (чого ви досягли, що отримали, який результат маєте).
• Зміцніть власну самооцінку. Поставте собі запитання: чому/за що мені платять гроші? Яку цінність я даю людям? Дайте об’єктивну відповідь.
• Випишіть свої досягнення на папір і не порівнюйте себе з іншими. Лише працюйте над власним розвитком. Доки є порівняння, доти живе “самозванець”..
• Поговоріть з близькими людьми, кому довіряєте, щоб допомогти сформувати більш реалістичне уявлення про ваші здібності.
• Не бійтесь помилитись. Натомість поставте собі запитання: “Що навчила мене ця ситуація? Які мої слабкі сторони і як мені потрібно підсилити?”.

Також пропонуємо вам подивитись цікавий виступ Валері Янг про синдром самозванця на TED:

Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про те, що таке синдром втрачених можливостей.