Розлучення – важкий етап в житті кожного з партнерів, особливо коли в сім’ї є діти. Змінюється життя, звички, стає багато питань про житло, розподіл фінансування, як пристосуватись до нових реалій, як бути з дітьми? Як сказати дитині про те, що батьки розлучаються – і не зашкодити її психологічному стану?
Різні обставини можуть змусити пару перестати жити разом. Але розлучення не означає повне переривання контакту одне з одним. Треба розуміти, що ви залишаєтесь батьками, а це означає, що потрібно навчитись комунікувати один з одним – як партнери. В будь-якому віці розлучення батьків для дитини травматичне та сприймається дуже гостро, особливо, якщо сім’я була благополучна.
Років до 12 дитині може здаватись, що її світ руйнується. Хтось з батьків її хоче покинути. Вона може почати звинувачувати себе в тому, що із-за неї хтось з батьків йде з дому. Що вона щось зробила не так. Починаючи з 12 років, підліток може замкнутись в собі. Почати звинувачувати одного з батьків. Піти з дому. Шукати розуміння в компаніях однолітків. Почати пробувати алкоголь, сигарети тощо.
Що часто не правильно роблять батьки?
Вони намагаються підкупити дитину дорогими подарунками, давати багато грошей на кишенькові розтрати, дозволяти порушувати графік навчання, сну тощо. Їм здається, що таким чином вони можуть компенсувати свою провину перед дитиною. Але все це може привести до зворотної ситуації, яку буде складно виправити.
Батьки, які прийняли рішення розлучитись, мають розуміти, що дитина повноправний член сім’ї і вона має право знати про це.
Треба сказати, що тато з мамою зараз не можуть жити разом, тому тато або мама будуть жити в іншому місці. Але це не означає, що її кидають. Говоріть про те, як ви любите дитину, що вона багато для вас значить. Обов’язково повідомте її про ваші плани: коли, де і як ви будете зустрічатись з дитиною. Що плануєте на вільний час. Що ви завжди будете на зв’язку із нею і в будь-який момент вона може вам зателефонувати.
Якщо у вас були розділені обов’язки, наприклад, хтось робить уроки з дитиною, а хтось готує їжу, потрібно разом скласти ваш план дій, як ці обов’язки зміняться.
Дуже часто розлучення супроводжується конфліктом у батьків, взаємними образами тощо. Тоді негативні почуття можуть переноситись на дитину в висловах:
– Ти така ж, як твій батько!
– Чого можна від тебе очікувати, якщо матір…
Ні в якому разі не говоріть таке дитині! Не принижуйте свого партнера, навіть якщо ви розходились не по доброму.
В дитині ви маєте підтримувати почуття опікування обома батьками. Коли дитина підросте – вона сама зрозуміє чому її батьки розлучились.
Пам’ятайте, що не варто принижувати свого минулого партнера в розмові з родичами, друзями, якщо це чує дитина. Також не бажано говорити дитині, що її батько або матір зрадили її або хтось пиячив та сам руйнував цим родину. Це в тому випадку, коли дитина не знає причин розлучення. Про це можна сказати їй в більш дорослому віці, коли вона зможе зрозуміти це.
В будь-якому випадку потрібно пам’ятати, що від вас залежить психічне здоров’я вашої дитини. Щоб не нанести їй травму, потрібно дуже обережно говорити з нею про розлучення.
Бережіть себе та своїх рідних!
Ілюстрація bujinfo.am
Зверніть увагу, раніше ми писали про те, як говорити з дітьми про інвалідність? Поради батькам.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
