Розлади харчової поведінки: що варто знати?

Розлади харчової поведінки (РХП) – це проблеми психологічного характеру, пов’язані з порушеннями вживання їжі. Люди, які мають РХП, або сильно обмежують себе в їжі, або навпаки переїдають, мають сильну зацикленість на фігурі і не можуть адекватно сприймати своє тіло. Зазвичай це супроводжується тривогою і депресією, і призводить до погіршення якості життя, тяжких наслідків для організму, і навіть до летальних випадків. Так, за статистикою кожні 62 хвилини помирає одна людина. Якими є причини розладів? Які існують типи РХП і в чому вони проявляються? Чи можна цього повністю позбавитись?

Причини 

Точні причини розладу харчової поведінки назвати складно, проте найчастіше це психологічна травма або генетична схильність. Розлад також може виникнути через тиск з боку суспільства. Приклад – робота моделей і спортсменів. Їм потрібно постійно стежити за своєю формою, інакше вони не будуть відповідати професійним стандартам. Згодом це перетворюється на нав’язливу ідею. У зоні ризику переважно жінки, а особливо дівчата від 13 до 18 років. 

Типи РХП

• Нервова анорексія. Суттєве обмеження в їжі, що призводить до критично низької ваги. Попри це людина продовжує худнути, виснажуючи себе фізичними вправами, вживаючи проносні чи сечогінні препарати, викликаючи блювоту після прийому їжі. Людиної керує сильний страх набрати кілограми.

• Нервова булімія. При булімії маса тіла не є нижче стандартних меж, натомість мають місце неконтрольовані приступи сильного переїдання (переважно на фоні “дієт” і голодування). Ці приступи супроводжуються страхом набрати вагу, а відтак – діями, спрямованими на запобігання цьому – самовикликаним блюванням, використанням сечогінних та проносних засобів, фізичними навантаженнями тощо.
• Компульсивне переїдання. У людей з цим розладом зазвичай є зайва вага. Вони намагаються схуднути, але зриваються і набирають скинуті кілограми назад, через що відчувають себе ледачими і безвільними. При компульсивному переїданні людина відчуває втрату контролю, а реакцією на їжу є почуття провини, відрази, сорому. Такі приступи переїдання трапляються щонайменше раз на тиждень впродовж трьох місяців, зазвичай людина це ретельно приховує.

Симптоми 

Серед ключових симптомів розладів харчової поведінки можна виділити наступні:

• хронічні дієти, незважаючи на небезпечно недостатню масу тіла;
• постійні коливання маси тіла;
• одержимість калоріями та вмістом жирів у продуктах;
• ритуальні схеми вживання їжі, зокрема розрізання її на крихітні шматочки, їжа поодинці та/або приховування продуктів;
• надмірне фокусування на рецептах або приготуванні, при цьому відмова від куштування;
• уникання сім’ї, друзів та якоїсь залученості до соціуму;
• чергування періодів переїдання та голодування.

Чи можна повністю вилікуватись від РХП?

Так, вилікуватися повністю можна. Проте якщо людина зіткнулася з таким діагнозом, їй важливо бути більш  уважною до себе, коли виникають думки про обмеження або невдоволення собою. Саме виникнення таких думок ще не є ознакою РХП, але важливо, щоб ці думки не займали всю увагу людини та не призводили до змін у житті.

“Існує стан під назвою “квазі рекавері” або псевдовідновлення. Це коли людина набрала вагу, позбулася деяких симптомів РХП, і їй загалом краще, ніж під час хвороби, але деякі звички ще лишаються. Ознаки квазі рекавері такі ж, як і в РХП, просто вони не такі виражені, мають непостійну природу. У пацієнтів залишається занепокоєння своєю вагою/формою, але тепер про це страшно говорити, бо людина не хоче визнавати, що в неї залишилися симптоми хвороби. Тому вона ховає якісь симптоми, і людям навколо здається, що вона одужала. Насправді це не так. Потрібно ще пройти певний шлях до повного одужання”, — наголошує психотерапевтка, голова етичного комітету Асоціації лікарів і психологів “Розлади харчової поведінки: терапія та превенція” Надія Волченська.

Профілактика 

Фахівці Центру громадського здоров’я зазначають, що найкращою профілактикою розладів харчової поведінки є формування позитивного образу власного тіла, а саме:

• Чітке, об’єктивне сприйняття власного тіла;
• Позитивне ставлення і повага до свого тіла;
• Розуміння того, що зовнішність дуже мало говорить про характер і переваги людини;
• Гордість за своє тіло і прийняття свого власного унікального тіла;
• Відмова витрачати надмірну кількість часу на занепокоєння з приводу їжі, ваги і калорій;
• Заняття фізичними вправами з метою отримання радості від руху і відчуття власної сили.

Важливо!  Якщо ви помітили симптоми, що свідчать про розлади харчової поведінки,  у близької людини, обережно запропонуйте свою допомогу. Можливо, вона хоче відвідати лікаря, але боїться чи сумнівається. Розкажіть про необхідність медичного огляду. Проте в жодному разі не тисніть, адже необережне слово може нашкодити і змусити людину замкнутися в собі.

Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про емоційне переїдання та його наслідки.