В умовах постійного стресу, який принесла війна, багато людей відчувають втому не тільки фізичну, але й емоційну. Для того, щоб у таких умовах не втрачати життєстійкості, необхідно пам’ятати про власну психологічну гігієну. Про те, що таке психологічна гігієна розповіли психологи Анастасія Котляр та Євген Кирбаба у нашому новому відео на Youtube. Ви дізнаєтесь правила, що допоможуть акумулювати власну енергію та тримати емоційний баланс. А також як ефективно керувати та проживати негативні та позитивні емоції.
Що таке психологічна гігієна?
“Що таке гігієна? Для чого ми її взагалі використовуємо? Я маю на увазі фізичну. Навіть військовослужбовці, які знаходяться в незручних умовах для гігієни, все одно прагнуть до цього. Гігієна — це в цілому про здоров’я. Коли ми говоримо про психологічну гігієну, то це про певні заходи практичні для того, щоб психіка була більш здоровою. Але тут постає питання: “А що таке психіка?” Це не тільки продукт діяльності мозку та нервової системи. На мою думку, психіку варто розглядати як певне поєднання деяких процесів — те, що ми думаємо, те, що відчуваємо і те, як це проявляється на фізичному рівні. Адже мозок не відокремлений від тіла. Це про взаємодію”, — пояснює Євген Кирбаба.
Анастасія Котляр додає, що процес психологічної гігієни, насамперед, починається з того, яким чином людина взаємодіє із зовнішнім світом. Тобто, людина не живе у вакуумі і у моменти, коли вона перебуває наодинці з собою питання про психологічну гігієну не буде так актуалізуватись. А саме в контакті з іншими, з навколишнім середовищем, коли людина отримує певний зворотній зв’язок, ось тут і виникає проблема. Наприклад, чому людина після спілкування з кимось відчуває себе пригніченими, “інтоксикованими” тощо.
“Якщо людина знаходиться наодинці, то не треба виключати того, що є інтернет. І людина може тягнутися якраз до цього середовища, вона шукає там щось, і таким чином починає “завантажувати” свою свідомість та підсвідомість якимось “інформаційним сміттям”. І це теж безумовно впливає на людину. Тобто, навіть перебуваючи наодинці і не виходячи з приміщення, наприклад, людина може знаходити певні джерела інформації. Тому те, що людина відчуває наодинці, про що думає, який її стан в цей момент, — це теж певним чином про психогігієну”, — додає Євген Кирбаба.
В свою чергу, Анастасія Котляр наголошує на тому, через підвищену тривожність, спричинену війною, дуже велика кількість українців зараз постійно всередині себе щось прокручує. У цьому сенсі, перебуваючи наодинці з собою, вкрай важливо саморегулюватись. Наприклад, якщо людина півтори години сидить в телефоні, то існують наукові дослідження, результати яких демонструють, що це призводить до тривожних станів. Людина через відсутність таких навичок як саморегуляція та саморефлексія може не помітити, як цей процес стає токсичним для неї. Також важливо обмежувати токсичне середовище. Важливо фіксувати, що і скільки людина бере від зовнішнього середовища. Наприклад, який об’єм і яку якість інформації людина споживає. Крім того, людям в умовах війни, надзвичайно важливо здобувати ті знання та навички, які допоможуть адаптуватися.
Євген Кирбаба звертає увагу на те, що на практиці багатьом людям дуже важко обмежувати той інформаційний потік, який вони споживають. Людей тягне постійно скролити новини про війну, це вже певна звичка. Тут мова може йти навіть про такий феномен як залежність від негативних станів.
Що ж робити якщо є залежність від негативних станів?
Євген Кирбаба, звертає увагу на те, що, насамперед, людині потрібно розібратися в тому, що є джерелом цих негативних станів. А також чому вона обирає конкретні джерела інформації, а не інші, куди вона спрямовує фокус уваги. Це потребує пропрацювання з фахівцем. У цьому випадку саме робота з психологом і буде тією самою психогігієною. Але це спрацює лише в тому випадку, якщо людина самостійно помітила і відстежила ці стани та настрої і захотіла розібратися. І це вже про доросле, відповідальне ставлення до самого себе.
Рекомендації з психогігієни
Психологи називають декілька способів, які дозволять підтримати психіку і зменшити негативний вплив зовнішнього середовища, в тому числі інформаційного, на психоемоційний стан:
Самодисципліна.
Контроль того часу, у якому людина перебуває у будь-яких онлайн чи офлайн контактах з іншими людьми чи інформаційним середовищем, після яких вона відчуває підвищення рівня тривожності, пригніченість, сум, розпач та інші негативні емоції. Також певне дистанціювання від того, що викликає негативні стани.
Будувати зв’язки, які покращують стан, після яких людина почуває себе краще.
Свідоме спілкування з тими, з ким приємно, кого хочеться обійняти. Після такого спілкування людина відчуватиме високий рівень енергії, це про певне приємне збудження протилежне тривожності.
Соцмережі.
Зменшити кількість підписок. Залишити лише той контент, який приносить реальну користь у вигляді нових необхідних конкретній людині знань та навичок. Відмовитись від написання негативних коментарів, щоб не завдати додаткової шкоди ні собі, ні іншим. При цьому важливо відрефлексувати на ту негативну емоцію, яка спонукає написати гнівний коментар. Насамперед, потрібно поставити собі питання; “Що саме мене зачепило в інформації яку я отримав, чому виникла негативна емоція?”. Важливо також екологічно вивільнити цю емоцію, спрямувавши її на щось корисне. Адже агресія — це про дію. У жодному разі не потрібно придушувати негативні емоції в собі. У довгостроковому результаті це може призвести до серйозних наслідків для ментального здоров’я. Вивільнення емоцій навпаки розвантажує тіло.
Практичні вправи за EMDR.
Це метод психотерапії, що об’єднує багато успішних елементів цілого ряду терапевтичних підходів та комбінує їх з рухами очей або іншими формами двосторонньої стимуляції таким чином, щоб стимулювати механізм обробки травматичної інформації мозком.
Помічати життя навколо себе.
Якщо людина перебуває у відносній безпеці, вона може просто вийти на вулицю і поспостерігати за середовищем: хтось гуляє з дітьми, хтось спішить на роботу чи навчання, хтось п’є каву, навколо розквітли дерева тощо. Життя триває. Це допоможе розвіяти негативні думки в голові і подивитися під іншим кутом.
Взяти відповідальність за свій стан.
Це про те, що людина не може контролювати певні зовнішні обставити, але може контролювати своє тіло, думки та емоції.
Нагадуємо, що раніше ми вже розповідали про інформаційно-психологічну безпеку , думскролінг, негативний вплив соцмереж на психіку.
Щоб завжди отримувати сучасний, якісний та унікальний відео-контент про здоров’я — підписуйтесь на наш YouTube канал та натискайте дзвоник, аби першим дізнаватися про наші новинки.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.