Кожного з нас в певній мірі лякає відчуття невизначеності. І турбуватися є цілком природно. Втім, є люди, які мають звичку “накручувати” себе. Наприклад, почувши фразу: “Нам треба поговорити” від свого партнера/ки, вони одразу уявляють момент болісного розриву, навіть, якщо відносини здебільшого гармонійні. Такі люди часто чують від своїх близьких щось на кшталт: “не роби з мухи слона”, “не варто згущувати фарби”, тощо. Їх часто охоплює паніка. Під час війни таким людям особливо важко. Навіть, за умови перебування у відносній безпеці поруч з рідними, їх постійно мучить питання: “А раптом?” і охоплює неймовірний страх і передчуття, що з ними обов’язково щось трапиться. Таку поведінку фахівці часто пояснюють терміном “катастрофізація”. Що це таке і як цього позбутися? Відповіді на ці питання шукали у психологів.
Що таке катастрофізація?
Катастрофізація – це спосіб мислення або когнітивне спотворення, яке ґрунтується на негативному прогнозуванні, передчутті гіршого і масштабування негативних наслідків, який характеризується:
- сильним перебільшенням ймовірності негативного результату;
- гіпертрофованою оцінкою тяжкості цього результату;
- відсутністю внутрішніх та зовнішніх ресурсів для вирішення проблеми.
За словами практикуючої психологині Ольги Котляр, катастрофізація починається з непереносимості невизначеності. У разі відсутності базових психологічних навичок (наприклад: вміння розуміти та висловлювати свої емоції і почуття), вона стає частиною сприйняття людини.
Як позбутися?
Психологиня, гештальт-практик Марина Сорокіна поділилася ефективними методами декатастрофізації.
- Визначте, чого саме Ви боїтеся, бажано максимально точно: що, коли і де відбудеться? Потім оцініть, наскільки ймовірно, що це станеться? Бажано в процентах.
- Подивиться на докази за і проти того, що це станеться. Важливо спиратися на факти, а не на фантазії. Змогли б такі аргументи бути вагомими на судовому засіданні?
- Подумайте, чому Ви зможете впоратися з цією ситуацією? Які у Вас для цього є ресурси, можливості і навички?
- Проаналізуйте, кого Ви можете попросити про допомогу?
- Згадайте, чи є у Вас в оточенні люди, які впоралися з подібною ситуацією і що їм допомогло?
- Опишіть три варіанти результату подій: негативний, позитивний і оптимальний. Визначте, що Вам варто зробити, щоб отримати найкращий варіант.
- Задайте собі питання, що б Ви порадили гарному другу / коханій людині, якщо б переживав він, а не Ви?
Варто зауважити, що катастрофізація під час війни є достатньо поширеним явищем, яке, на перший погляд, зумовлюється об’єктивними причинами. Втім, навіть, якщо Ви раніше не мали звички “накручувати” себе, а тепер помічаєте за собою певні її ознаки, це вже є приводом замислитися і почати працювати над проблемою. Бережіть себе!
Нагадуємо, раніше ми розповідали про те, як позбутися страху та паніки і повернути відчуття контролю.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.