Селфхарм: коли психологічні травми перетворюються в рани на тілі

Селфхарм: коли психологічні травми перетворюються в рани на тілі
Автор:

У нашому суспільстві існують вкрай важливі теми, про які не прийнято говорити вголос. Одна з них, це — селфхарм або самоушкодження – навмисне ушкодження свого тіла через внутрішні чинники без суїцидальних намірів. На жаль, чимало людей страждають від такого розладу, при цьому не усвідомлюючи або замовчуючи проблему. Тож, чому люди вдаються до самоушкодження, і як з цим впоратись?

Чому люди вдаються до самоушкоджень, і як це може проявлятися?

Самоушкодження є симптомом багатьох психічних розладів. Найчастіше, люди вдаються до цього з метою саморегуляції, відволікання, самопокарання тощо. Згідно з міжнародною класифікацією хвороб, до селфхарму відносять не лише порізи, опіки, биття себе, відмову від їжі та води, висмикування волосся та роздирання шкіри. Сюди відносять ще й навмисно завдані пошкодження в ДТП чи під час стрибків, надмірне вживання алкоголю, вживання наркотиків і медичних препаратів. До цього ж переліку входять небезпечні сексуальні контакти.

Деякі дослідники виділяють так званий емоційний селфхарм. Він може полягати в тому, щоб спеціально провокувати інших людей на агресію щодо себе. Ще один прояв — навмисно вступати в стосунки, в яких не хочеш перебувати.

Хто схильний до селфхарму?

Існує помилкове твердження, що селфхарм — це проблема суто підлітків. Фахівці стверджують, що найбільш схильними до цього є дівчата віком від 16 до 24 років. Згідно з дослідженням Mental Health Foundation та Camelot Foundation, частіше за все, люди починають практикувати самоушкодження у віці приблизно 12 років. Найчастіше до самоушкодження вдаються люди, які зіштовхнулись у своєму житті з серйозними травматичними ситуаціями, переважно, пов’язаними з різними формами насильства. 

Кроки, що допоможуть звільнитися від селфхарму

Фахівці Центру громадського здоров’я надали рекомендації, які допоможуть позбутися поведінки, яка призводить до самоушкоджень:

  • Насамперед, варто постаратися не звинувачувати себе і усвідомити, що вам потрібна допомога.
  • Зверніться за допомогою до психолога та сімейного лікаря, щоб пройти обстеження у вузького спеціаліста.
  • Не бійтесь говорити про проблеми з близькими і рідними — з тими, кому довіряєте.
  • Спробуйте виражати свої емоції екологічними методами. Наприклад, різні види арт-терапії, ведення щоденника тощо.
  • Використовуйте метод заміщення в моменті, коли збираєтесь нанести собі шкоду, наприклад: ріжте папір або рвіть непотрібну тканину.

Профілактичні заходи

Селфхарм прямо свідчить про наявність невипішених психоемоційних проблем. Отже, щоб мінімізувати ризики появи самоушкоджуючої поведінки, насамперед, необхідно турбуватися про психічне здоров’я дитини з раннього віку. Будь-яке насильство в сім’ї знижує адаптивні можливості психіки дитини, викликаючи у неї стан хронічного неконтрольованого стресу. Саме тому, дорослим вкрай важливо працювати над собою, адже їхні невирішені психологічні проблеми і негативні життєві сценарії, на жаль, неминуче позначаються на дітях.

Важливо! Соціальна ізольованість, депресія, низька самооцінка можуть бути сигналами того, що людина переживає важкий період і може вдаватися до селфхарму.

Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про те, що таке суїцидальна поведінка, як її розпізнати і реагувати?

Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Публікації HUBZ Inform не є медичними матеріалами. Якщо у вас виникли проблеми зі станом здоров'я - вам потрібно негайно звернутись до лікаря.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: