Як змінюється світогляд людини через призму сексуальності

Коли люди чують слово “секс” чи “сексуальність”, вони, зазвичай, думають про статевий акт чи інші види фізичної сексуальної активності. Однак, сексуальність – це більшою мірою про відчуття, думки, поведінку чоловіка чи жінки. Бажання бути привабливими, закоханими, а також прагнення мати інтимні стосунки, каже викладач Національного Інституту сексології та сексуального здоров’я Ірина Клак.

Сексуальність є одним з основних рушіїв, які об’єднують людей одне з одним. З біологічної точки зору статевий зв’язок слід розглядати, як реалізацію людського прагнення до виходу за межі своєї індивідуальності і до об’єднання з навколишнім світом.

Труднощі у створенні справжнього зв’язку з іншою людиною є причиною сексуальних розладів і людських конфліктів на сексуальному підґрунті. Як показує практика, сексуальний зв’язок двох людей, його форма і глибина залежать від їх індивідуальних характеристик. І це впливає на особистості партнерів, модифікуючи прояв їх функціонування в суспільстві.

Таким чином, сенс сексуальності полягає і у побудові відносин та зв’язків між партнерами, створення об’єднання – “ми” із двох осіб протилежної статі. Деякі автори говорять про те, що, незважаючи на еротично забарвлені міфи, оголені скульптури та інші твори мистецтва, в давні часи у багатьох країнах сексуальність розглядалась не як певна індивідуальна властивість особистості, а швидше, як явище причетне до соціально-економічних, політичних та релігійних інститутів суспільства.

Етапи розвитку сексуальності

Сексуальність не виникає раптово. Це унікальна властивість людського організму, з якою ми народжуємося і з нею ж помираємо. При цьому, формування її починається ще з моменту зачаття. А це означає, що народжуючись, ми уже володіємо певним сексуальним потенціалом, на який в подальшому накладається психосексуальний розвиток і соціалізація. Все це з урахуванням індивідуально-психологічних та соціальних чинників (особливості виховання, поведінкові стереотипи, культура, релігія і т.д.) впливає на формування статевої ідентифікації.

Загалом, можна виділити основні етапи розвитку сексуальності:

1. Пренатальний період (від зачаття до народження);
2. Парапубертатний період або формування статевої самосвідомости (з 0-1 до 5-7 років);
3. Препубертатний період або формування статево-рольової поведінки (з 5-7 до 11-13 років);
4. Пубертатний період або початок формування статевого потягу(з 11-13 до 15-18 років);
5. Перехідний період або завершення формування статевого потягу (з 15-18 до 25-30 років);
6. Період зрілої сексуальності (25-30 до 50-55 років);
7. Інволюційний період (50-55 до 70 років і старше).

У різних джерелах також можна віднайти різні моделі сексуальності. Найпоширенішими серед них є:

• морально-релігійна (позашлюбний секс – гріх);
• біологічна (як результат природних бажань);
• соціальна (де суспільство несе відповідальність за сексуальні розлади).

Хоча ці моделі виникали поступово, але усі вони присутні і в сучасному світі.

У сексологічній практиці фахівці часто зустрічаються із проблемами, які виникають на фоні якихось табу, стереотипів, недостатньої або викривленої інформації про статевість, сексуальність та сексуальні стосунки. Це можна пояснити тим, що у нашому суспільстві ще немає сформованої культури статевого виховання, яка б гармонійно була вплетена у загальне виховання дитини. Окрім того, відсутній грамотний підхід до сексуальної освіти загалом.

Натомість ми маємо звульгаризований сексуалізований контент, блискавичне поширення неперевіреної інформації та популяризацію (нав’язування) трендів стосовно сексуальної поведінки через соціальні мережі від людей, які не мають відповідної освіти і повноти усіх необхідних знань.

Зверніть увагу, раніше ми писали про те, як зберегти близькість на відстані (практичні поради сексолога).