Кількість українців за кордоном, які евакуювались через повномасштабне вторгнення Росії, вже перевищила 6,25 млн осіб. Більшість з них – діти та жінки. За даними ООН, це найбільший потік біженців, який був зареєстрований протягом короткого періоду часу, з часів Другої світової війни. Однак російська агресія триває. Тож українці і надалі вимушені шукати безпечного прихистку. Евакуація – це неймовірний стрес, що згубно впливає на людей, які змушені поспіхом залишати домівки. Як підтримувати дитину під час евакуації, Центру громадського здоров’я розповіла психологиня Світлана Ройз.
Як пояснити, що таке евакуація та для чого родині залишати дім
Можна, приміром, скористатися такими аргументами. “Ми робимо все можливе, щоб ти був/ла у безпеці. І ми будемо у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати в інше місто. Ми будемо весь час поряд. Нас зустрінуть добрі люди, які нам допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола хороших людей? Значно більше, ніж поганих”.
Голос дорослого в цей момент має звучати стійко та впевнено.
Уважність до емоцій та близькість
Реакції дитини під час евакуації можуть бути різними, важливо бути готовими до того, що вона не хоче залишати будинок, іграшки та друзів. Дорослому в цій ситуації варто підтримати почуття дитини фразою: “Мені теж дуже сумно, мені шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я міг/могла, я б усе зробив/ла, щоб війна припинилася. Зараз нам важлива твоя допомога, а невдовзі ми будемо в безпеці. Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім будемо знати ситуацію і приймати рішення. Я тебе дуже люблю, разом ми обов’язково впораємося”.
Дитині також важливо відчувати дорослого – дотики, погляди, голос. Дякуйте дитині та хваліть її: “Дякую за те, що так допомагаєш у дорозі. Я бачу, що тобі складно, але ти дуже круто справляєшся”.
Правила
Доцільно встановити правила поведінки, поясніть дитині: «Зараз дуже важливо, щоб ти у всьому допомагав/ла. Будь ласка, роби те, про що ми тебе просимо. Будь поруч, нікуди не тікай. Не ходи з чужими людьми. Намагайся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися? Дякую!». Домовленість варто закріпити потисканням рук.
Батькам варто пояснити, що дитина може поставити будь-які запитання, а також дізнаватися про все, що її цікавить і непокоїть.
Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про те, що експерти дали поради, як опанувати себе під час панічних атак.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.