Нещодавно Шпальта медіа взяла інтерв’ю у Андрія Аносова – військового медика та анестезіолога, нагородженого відзнаками «Срібний хрест» та «За порятунок життя». Уже понад 30 років він рятує людські життя.
У 2015–2016 роках Андрій служив в АТО, а з 2022-го працює на стабілізаційних пунктах, де щодня рятує поранених бійців. Нині він служить у медроті 36-ї бригади морської піхоти. Про звання морського піхотинця Андрій говорить із захопленням: каже, що саме тут почувається краще, ніж у шпиталі, де життя розчинялося у виснажливому циклі.
«Доба в операційній, потім – у реанімації, третя доба – евакуація. Було настільки важко, що дивуєшся, як люди витримують», – пригадує він.
Роботи було настільки багато, що єдиним часом для перепочинку залишалися хвилини під час евакуації поранених. Через близькість до фронту в мобільному шпиталі щодня приймали від 40 до 100 пацієнтів, а у найнапруженіші дні – до 140. Бувало, що Аносов залишався єдиним анестезіологом поруч із хірургом та двома медсестрами.
Роль анестезіолога на війні та сьогодення
Робота анестезіолога надзвичайно складна: він відповідає за те, щоб пацієнт залишався у межах життєздатності під час операції, аби хірург міг працювати максимально ефективно. Молодим лікарям часто важко витримати такий рівень відповідальності: вони зіштовхуються з апатією чи психологічним вигоранням.
Сьогодні Аносов стабілізує стан поранених на стабілізаційних пунктах і готує їх до подальшого транспортування. Попри великий досвід, він зізнається: найболючіше – бачити зовсім молодих людей, які втрачають кінцівки.
Приклади з досвіду: турнікет не завжди рятує
У інтерв’ю для Шпальта медіа військовий медик розповідає повчальні історії. Зокрема, пояснює, що турнікет не завжди рятує життя, якщо його накладають неправильно. Він наводить приклад: молодий хлопець залишився без обох верхніх кінцівок майже до плечей через те, що йому наклали два турнікети, які у цьому випадку були зайвими. Насправді достатньо було звичайної пов’язки.
Не слід забувати, що неправильно використані турнікети можуть призвести до ампутації та ураження внутрішніх органів через некроз тканин. Аносов мав не лише врятувати життя бійця, але й знайти правильні слова, аби пояснити та підтримати молодого хлопця.
«Такі випадки залишають відбиток на психіці лікаря, навіть якщо маєш великий досвід», — говорить військовий медик.
Нагороди за врятовані життя
«Срібний хрест» Андрій отримав за порятунок військового з численними пораненнями у голову, живіт, грудну клітку та кінцівку. Боєць був фактично у стані клінічної смерті, але медики зуміли стабілізувати його стан і дати шанс на життя. Згодом офіцера нагородили за мужність, а командування відзначило й медиків, що його врятували.
«Для медика отримати відзнаку – це дуже приємно і трапляється не так часто», — каже військовий медик.
2022 року він отримав нагороду «За порятунок життя» – за порятунок пацієнта у критичному стані.
Цінність життя
Попри втому та важкі випробування, війна навчила Андрія Аносова простій, але найважливішій істині:
«Я просто хочу жити, відчувати життя і цінувати його».
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.