“Золота година”, час, протягом якого медики можуть надати пораненому в бою максимально ефективну допомогу, втратить своє значення за умов посилення інтенсивності чи збільшення масштабів боїв. Протягом останніх 20 років категорія втрат “загиблі від поранень”, фактично, не розглядалася чрез високий рівень виживання. На жаль, розв’язана росією в Україні війна повернула актуальність цієї проблеми. Якщо відносно рівні противники під час конфлікту зможуть створювати і тривалий час підтримувати зони бойових дій, недоступні для піхоти і десанту, статистика виживання після поранень різко знизиться. Результатом буде зростання кількості жертв, що поставить медицину перед етичним вибором. Про це пише заступник командувача з питань сестринської справи Медичного представництва армії США у Баварії Майкл Віссеманн для видання Warontherocks.
Нові виклики війни
Широкомасштабні бойові дії внесуть нові етичні дилеми у боротьбу з наданням допомоги пораненим. Медичні матеріально-технічні потреби випереджатимуть доступні засоби. Конкурентне повітряне середовище заважатиме свободі пересування. А спеціалізовані підрозділи медичної евакуації змушені будуть відмовляти на запити про евакуацію. Велика кількість жертв вимагатиме ухвалення важких рішень. Можуть повернутися минулі часи, коли перед медиками постає питання – кого лікувати, а хто не зможе отримати обмежений медичний ресурс.
Результат описаний для ситуації, коли спосіб ведення війни принципово зміниться від нерегулярної війни з необмеженими ресурсами до конфлікту високої інтенсивності з обмеженими можливостями. Для забезпечення своєчасної матеріально-технічної підтримки знадобляться креативні рішення. Евакуація переміститься на зручні платформи, потенційно доповнені автономними транспортними засобами. На вибір медиків залишаться низькотехнологічні рішення типу лікування солдатів під час руху у вантажівках або ж “зворотне сортування”. Це надання допомоги тим, кого можна швидше повернути на фронт, і допомога за залишковим принципм тим, чиї рани є складними і небезпечними.
Пересування, евакуація та логістика
У разі виникнення сотень поранених можливість переміщення лікувальних підрозділів (таких як станції допомоги батальйону, лікувальні компанії або госпіталі флоту) уздовж основних маршрутів постачання з передовою лінією військ цілком може стати неможливою. Багатьом медичним підрозділам НАТО третьої черги не вистачає транспортних засобів, щоб перемістити 100 відсотків своїх підрозділів. Наприклад, згідно з даними Доктрини системи охорони здоров’я армії 2023 року, нинішній лікарняний центр на 240 ліжок вимагає 46 літаків C-17 для переміщення. Щоб перекинути на нову локацію лікарню ранньої госпіталізації на 32 ліжка, потрібно 13 літаків C-17.
Для транспортування наземним транспортом повна лікарня потребує 50 залізничних вагонів або понад 100 комерційних вантажівок. У свою чергу, 58 ліжок театрального госпіталю військово-повітряних сил США потребують 104 піддонів і шести C-17, щоб потрапити в театр, що все ще є значним підйомом у порівнянні з потребою бойового командира в ракетах і їжі. Подальші ускладнення виникнуть, коли об’єктам Ролі 1 потрібно буде слідувати за передовою лінією військ. Що станеться, коли станції допомоги батальйону потрібно перескочити на передову лінію військ, а під час руху зазнають втрат, особливо якщо зв’язок погіршується проти близького супротивника?
Висновки для командування
Відсутність переваги в повітрі в поєднанні з забороною доступу/відмовою в зоні сприятиме залежності від наземних систем евакуації, як пілотованих, так і автономних. Однак вони також будуть мало доступні. Доведеться обирати, кого евакуювати, а кого лишати на місці. усі ці фактори поставлять медицину перед етичним вибором, стикатися з яким не хоче ніхто. Основні шляхи постачання, зайняті евакуацією поранених, і постачанням, що прямує вперед, обмежать ефективність автономних рухомих систем. Ті самі забиті дороги також створять надійну можливість націлювання для майже рівного супротивника.
Логістика та своєчасне поповнення запасів також матимуть велике значення, що ставить перед політиками низку питань, над якими варто замислитися вже зараз. Великомасштабні бойові дії вимагатимуть суттєвої зміни парадигми порівняно з минулими конфліктами. Командири повинні передбачати вищий рівень втрат і підготуватися відповідним чином. Однак медична максима залишиться незмінною: при обмежених запасах робити якнайбільше добра, щоб врятувати якнайбільше життів.
Фото warontherocks.com
Зверніть увагу, раніше HUBZ писав, що хірурги в Україні ледь стримують наплив поранених з початком контрнаступу.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.