Навіть у наш час існує багато хибних уявлень про ВІЛ, через що людей із позитивним статусом на ВІЛ-інфекцію можуть зневажати, уникати та навіть застосовувати насильство. У цьому матеріалі відповідаємо на найпоширеніші запитання про ВІЛ та спростовуємо міфи.
Що таке ВІЛ?
ВІЛ-інфекція – це вірус імунодефіциту людини, який атакує та послаблює імунну систему. Він руйнує клітини, що захищають організм від інфекцій і допомагають боротися з хворобами. ВІЛ передається через біологічні рідини: кров, сперму, вагінальні та ректальні виділення — від людини до людини. Сьогоднішнє лікування дозволяє людям із ВІЛ жити повноцінним життям.
Чим ВІЛ відрізняється від СНІДу?
СНІД (синдром набутого імунодефіциту) — це остання стадія ВІЛ-інфекції, яка розвивається без лікування. На перехід від ВІЛ до СНІДу зазвичай потрібно від 5 до 12 років, на цій стадії організм настільки ослаблений, що не може ефективно боротися з інфекціями та хворобами. Симптоми можуть включати: підвищену температуру, діарею, головний біль, втому, втрату ваги та супутні інфекції. Без лікування люди з СНІДом живуть близько 3 років.
Чи передається ВІЛ через слину?
Ні. ВІЛ не передається через поцілунки, спільне використання посуду або столових приборів, а також через чхання, кашель, рукостискання чи обійми. Для передачі вірусу рідина має потрапити у кров через порізи, ранки або слизові оболонки.

Найчастіші шляхи передачі: незахищений вагінальний або анальний секс, спільне використання шприців та голок, а також від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування.
Чи може ВІЛ не передаватися від людини з ВІЛ?
Так. Якщо ВІЛ-позитивна людина проходить антиретровірусну терапію та має невиявлене вірусне навантаження, тобто таку малу кількість вірусу в крові, що її не можна визначити стандартним аналізом, ризик передачі вірусу іншій людині через сексуальний контакт практично відсутній.
Як визначити ВІЛ на ранніх стадіях?
Перша стадія інфекції часто нагадує застуду або грип: підвищена температура, біль у горлі, головний біль, втома, біль у м’язах і суглобах. Можливе збільшення лімфовузлів, виразки у роті або сверблячий висип. Симптоми можуть з’явитися через 2–4 тижні після контакту та тривати від кількох днів до кількох тижнів. В Україні можна пройти анонімне тестування на ВІЛ — це найнадійніший спосіб дізнатися про статус.
Чи існує профілактика ВІЛ?
Так, є дві основні форми:
Доконтактна профілактика (PrEP): прийом антиретровірусних препаратів людьми з груп ризику для запобігання інфікуванню. В Україні препарати надаються безкоштовно за схемою, визначеною лікарем.
Постконтактна профілактика (PEP): прийом антиретровірусних препаратів протягом перших 72 годин після можливого контакту з ВІЛ. Цей метод застосовується лише в екстрених випадках.
Чи можна вилікувати ВІЛ?
На сьогодні ВІЛ невиліковний. Проте антиретровірусна терапія пригнічує вірус до рівня, коли він не визначається у крові. Постійне лікування дозволяє організму залишатися здоровим, запобігає прогресуванню інфекції та шкоді імунній системі.
Хто у групі ризику ВІЛ?
Люди, які займаються сексом без презерватива з ВІЛ-позитивними партнерами.
Люди з кількома сексуальними партнерами або випадковими зв’язками.
Ті, хто використовує спільні шприци або інші ін’єкційні пристрої, або контактує з кров’ю інфікованих.
Немовлята, чиї батьки ВІЛ-позитивні.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
