Вчені побачили зв’язок між зносостійкими хімікатами і раком

Дослідники виявили, що люди, у яких розвинувся рак грудей, яєчників, шкіри або матки, мають вищу концентрацію в організмі низки хімічних речовин, руйнівних для ендокринної системи. Йдеться про так звані “вічні” хімікати. Вчені побачили зв’язок між зносостійкими хімікатами і раком.

Дослідження провели вчені з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско, Гарвардської медичної школи та інших американських вишів. У своїй роботі, опублікованій у Journal of Exposure Science & Environmental Epidemiology, фахівці вивчили склад крові та сечі більш ніж 10 тисяч учасників американської національної програми оцінки здоров’я та статусу харчування (NHANES)

Вчені шукали свідчення впливу фенолів та ПФАР (PFAS – органічні молекули, які містять фтор; хімічні сполуки створені людиною і не властиві природі) на здоров’я людини. А також співставляли відомості про попередні діагнози меланоми та раку щитовидної залози, молочної залози, яєчників, нирок, матки та передміхурової залози у чоловіків та жінок, в організмі яких знайшли підвищений вміст цих сполук.

Залишки ПФАР в організмі і вплив на здоров’я

З’ясувалося, що підвищений рівень впливу перфтордеканової кислоти (PFDA) більш ніж удвічі збільшує ймовірність діагнозу “меланома”. Такий самий зв’язок вчені спостерігали за двома іншими різновидами ПФАР: перфторнонанової (PFNA) та перфторундеканової кислот (PFUA). Крім того, дослідники виявили кореляцію між впливом PFNA та попередніми діагнозами раку матки і нирок.

У людей з вищими концентраціями фенолів у крові та сечі – феноли широко застосовуються при виробництві пластику та в барвниках, косметиці, побутовій хімії – була більша ймовірність діагнозу “рак яєчників” та “рак простати”.

“Отримані результати свідчать, що ПФАР і феноли (тефлон, зокрема) необхідно розглядати як екологічні фактори ризику розвитку раку”, – заявив доктор наук та старший автор дослідження Макс Аунг (Max Aung).

Медики припускають, що ПФАР порушують функціонування ендокринної системи та вироблення гормонів. Це один із потенційних механізмів, що підвищують ймовірність розвитку онкологічних захворювань. Попередні дослідження впливу цих речовин на організм також засвідчили шкідливу зв’язок між зносостійкими хімікатами та ураженням печінки, нирок і кишківника людини.

Що таке ПФАР і де вони застосовуються

ПФАР – це органічні сполуки з ланцюгами вуглецю, в яких водень заміщений фтором. Зв’язок вуглець-фтор дуже міцний, тому він практично не розпадається. Особлива молекулярна структура (гідро- і ліпофобний ланцюг і гідрофільна голівка) забезпечує їм специфічні характеристики.

Зазвичай цей клас речовин використовується при виробництві:

• текстилю та текстильних покриттів, наприклад, чохлів для сидінь, килимів, верхнього одягу;
• пінних вогнегасників;
• упаковки для харчових продуктів, наприклад, коробок для піци, паперових стаканчиків;
• паперової упаковки;
• волокон;
• кухонного посуду;
• деяких будівельних матеріалів, наприклад, водостійких лаків;
• низки інших споживчих товарів, зокрема, меблів, полірувальних і мийних засобів і кремів.

Зверніть увагу, раніше HUBZ писав, що у Національному інституті раку з’явилося реабілітаційне відділення.