Вакцинація-2026: що передбачають оновлення Національного календаря профілактичних щеплень

Вже з 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності зміни в Національному календарі профілактичних щеплень. На початку 2025 року Міністерство охорони здоров’я представило проєкт наказу «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні», який враховує рекомендації Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ).  У МОЗ пояснили, що зміни зумовлені необхідністю оптимізації Календаря та впровадження сучасних рекомендацій у сфері громадського здоров’я. Що саме передбачають зміни і як перебудуватись – розповідаємо у матеріалі далі.

Чому вакцинація – це must-have?

Вакцинація є найефективнішим способом боротьби з інфекційними хворобами. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, за останні 50 років завдяки щепленням вдалося врятувати близько 9 мільярдів років життя, і щороку вакцинація запобігає від 3,5 до 5 мільйонів смертей у світі. 

Оновлення Календаря профілактичних щеплень – це звична практика, яку регулярно застосовують у всьому світі, у тому числі в Україні. Попередні зміни до українського Національного календаря були внесені МОЗ у 2024 році, вони стосувалися організації та проведення профілактичних щеплень. Тоді ж з’явився новий розділ, присвячений професійній вакцинації, де було наведено перелік інфекційних хвороб і професій, працівники яких мають проходити обов’язкові профілактичні щеплення.

До цього також відбувалися оновлення календаря вакцинації з певною періодичністю, наприклад, у 2018 році залишили лише одне щеплення від туберкульозу – БЦЖ на 3–5-й день життя. Також зміни торкнулися другої дози вакцини проти гепатиту B, її перенесли з 1-го на 2-й місяць життя дитини. За задумом, це мало б спростити використання  комбінованих вакцин  у дітей. У 2020 році МОЗ уточнили мінімальні інтервали між дозами вакцинації. Чинний на 2025 рік календар виглядав наступним чином: 

Ми запитали лікаря-імунолога, спікера національної конференції сімейної медицини GP чат 2025 від Академії сімейної медицини України Федора Лапія про те, чи мала попередня версія Календаря профілактичних щеплень, на його думку, недоліки.

«Завжди є що вдосконалювати, тим паче, коли наука йде вперед. Є різні дослідження і різні практики, які ми маємо як в Україні, так і в інших країнах світу. І, звичайно, ми повинні відповідати на ті питання, які виникають під час практичної вакцинації.

Якщо говорити про минулу версію календаря профілактичних щеплень, то дійсно потрібно було уточнити деякі питання, аби медичні працівники, які працюють в Україні, маючи відповідь на свої навіть повсякденні запитання, могли чітко на них відповісти і провести вакцинацію без будь-яких порушень», – зазначає експерт.

За словами Федора Лапія, під час розробки змін до Календаря профілактичних щеплень враховують цілу низку факторів. Зокрема, епідемічну ситуацію в країні, реальний стан із рівнем вакцинації та існуючі прогалини, актуальні виклики і запитання, які мають медичні працівники в Україні щодо проведення щеплень. Також беруть до уваги досвід інших країн та наукові дослідження, що стали доступними в останні роки, аби максимально оптимізувати календар профілактичних щеплень.

Оновлений Календар профілактичних щеплень

З 2026 року у Календарі профілактичних щеплень передбачено такі зміни:

• Гепатит B. Вакцина тепер вводитиметься у 4 дози: у 2, 4, 6 та 18 місяців (раніше – за схемою 0–2–6). Перша доза у першу добу життя, як було прийнято раніше, робитиметься дітям із груп ризику: якщо мати має ВІЛ, гепатит C, позитивний HBsAg-статус або якщо дитина народилася з масою тіла менше ніж 2 кг, тощо.

• Туберкульоз (БЦЖ). Щеплення проводитимуть після 24 годин від народження, але до виписки з пологового будинку, якщо маса дитини перевищує 2 кг. Для недоношених (до 34 тижнів гестації), дітей із підозрою на імунодефіцит або вагою менше ніж 2 кг вакцинацію відтерміновують.

• Дифтерія, правець, кашлюк (АКДП/АаКДП). Схема залишається незміноою: щеплення проводиться у 2–4–6–18 місяців із ревакцинаціями у 6, 16 і 26 років. У 6 років обов’язково використовується анатоксин дифтерійно-правцевий (АДП), а у 16, 26 років і надалі кожні 10 років – анатоксин зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М). Якщо під час екстреної вакцинації застосовано моновакцину (правцевий анатоксин), така доза не зараховується як планова вакцинація. Наступне щеплення має проводитись з інтервалом не менше 4 тижнів.

• Поліомієліт. Схема щеплень залишається 2–4–6–18 місяців і 6 років. Вакцинація у 14 років скасовується. Використовуватиметься виключно інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ), оральна ж (ОПВ) вилучається. Вакцина може вводитися окремо або у складі комбінованих препаратів.

• Hib-інфекція. Вакцинація здійснюватиметься у 4 дози – у 2, 4, 6 і 18 місяців.
• Кір, епідемічний паротит, краснуха (КПК). Щеплення проводитиметься у 12 місяців та 4 роки (раніше друга доза вводилась у 6 років). Навіть якщо дитина перехворіла на одну чи дві з цих інфекцій, вакцинація все одно потрібна – це не є протипоказанням для уникнення щеплення.
• Вірус папіломи людини асоційована патологія (ВПЛ-інфекція). Ця вакцинація перестає бути рекомендованою, а переноситься до переліку вакцин, що забезпечується коштом державного бюджету. Вже зовсім скоро дівчата 12–13 років зможуть безоплатно вакцинуватися від ВПЛ-інфекції, який у 2019 році, за даними ВООЗ, спричинив близько 690 тисяч випадків онкозахворювань по всьому світу. 

Однією з ключових новацій у Календарі щеплень стало переведення вакцинації від ВПЛ-інфекції зі статусу рекомендованої до обов’язкової. Федір Лапій пояснює, що таке рішення пов’язане з високою медичною значущістю цього щеплення:

«Серед вірусів папіломи людини є ті штами, які називаються високоонкогенними, тобто вони можуть призводити до онкопатологій, і низькоонкогенні віруси, які хоч і мають низький ризик розвитку онкозахворювань, але все одно викликають хвороби та патології у людей. І завдяки вакцинації ці патології, зумовлені ВПЛ, ми можемо попередити.

Разом із тим варто зазначити, що вірус причетний до раку шийки матки: практично раку шийки матки без ВПЛ не буває. Маючи ефективну вакцину, що перекриває основні серотипи, тобто різновиди ВПЛ, які пов’язані з розвитком раку шийки матки, ми можемо через вакцинацію зменшити поширеність цих вірусів завдяки так званому колективному імунітету та забезпечити захист на майбутнє. Тобто, вакцинуючи дітей, ми забезпечуємо захист у дорослому віці від онкопатологій, і в першу чергу – від раку шийки матки».

Новий розділ у Календаріпрофілактичних щеплень

Крім того, у новій редакції Календаря з’явився окремий розділ профілактичних щеплень, які не фінансуються з державного бюджету. До нього входять вакцинації проти гепатиту А, ротавірусу, пневмококу, менінгококу, грипу, вітряної віспи, кліщового енцефаліту тощо. Також у цьому переліку присутня вакцинація від ВПЛ для тих, хто не отримав її у рекомендованому віці. Детальніше ознайомитися з графіком таких щеплень можна у таблиці нижче.

Федір Лапій відзначає, що це вперше в історії України, коли з’явився окремий розділ вакцинації за віковими категоріями, який не фінансується з державного бюджету. 

«Якщо говорити про вакцини, які забезпечуються коштом державного бюджету і допомагають запобігти небезпечним інфекціям, виникає питання: чи не означає це, що інші інфекції, зокрема пневмококова чи ротавірусна, є менш небезпечними або легкими? Якщо інфекція забирає життя, викликає страждання і має схильність до тяжкого перебігу, і ми можемо попередити її через вакцинацію, то варто звертати на це увагу. Проте не завжди держава має можливість забезпечити універсальну вакцинацію від усіх таких інфекцій

Ми маємо досвід інших країн, які успішно вакцинують населення проти менінгококової та ротавірусної інфекцій, але не завжди є можливість включити ці щеплення до Календаря профілактичних щеплень, що фінансується державою. Водночас важливо говорити про це, наголошувати і робити акцент, щоб батьки знали про можливості захистити своїх дітей або себе за рахунок місцевого бюджету або власних коштів», – говорить експерт.

На запитання, чи може лікар порадити вакцинацію від конкретних інфекцій із цього переліку, Федір Лапій зазначає, що важко однозначно визначити, яка інфекція і захист від якої є найнеобхіднішим. Це залежить як від конкретної ситуації зі здоров’ям пацієнта, так і від епідеміологічної ситуації та доступності вакцин. Наприклад, як кліщовий енцефаліт, так і менінгококова інфекція є небезпечними, і визначити, яка з них має пріоритет для захисту, іноді буває досить складно.

Далі ми звернулися до Федора Лапія з питанням про колективний імунітет і наскільки вакцинація впливає на передачу збудників інфекцій.

Федір Лапій наголошує, що не завжди завдяки вакцинації можна досягти колективного імунітету і вплинути на поширення збудника. Зокрема, як зазначає експерт, коли йдеться про передачу правця, колективний імунітет не формується, і вакцинація не впливає на циркуляцію збудника цієї інфекції.

«Разом із тим, досягаючи максимального рівня охоплення вакцинацією, ми можемо попереджати максимальну кількість випадків правця. Таким чином мінімізується кількість захворювань на правець, який у невакцинованих перебігає тяжко, потребує госпіталізації, лікування у відділеннях інтенсивної терапії або реанімації, і може загрожувати життю, призводячи навіть до смерті.

Якщо говорити про інші інфекції, наприклад кір, то зміщення другої дози вакцини з 6 років до 4 років дозволить підвищити ефективність вакцинації загалом і вплине на зниження захворюваності на кір серед дітей дошкільного віку та першокласників, – пояснює лікар.

Готовність системи охорони здоров’я

Проте важливо не лише формалізувати зміни, а й оцінити готовність української системи охорони здоров’я до їх впровадження. Йдеться про наявність необхідного обсягу вакцин, налагоджену логістику та рівень обізнаності та готовності медичного персоналу.

На думку Федора Лапія, оновлення Календаря щеплень має ґрунтуватися на кількох ключових аспектах. Втім, він зазначає, що найважливішим є не лише наукова база, а й забезпечення доступності вакцин:

«Перший аспект – це наукові дані. Але ми повинні розуміти, що навіть якщо наш підхід базується на наукових дослідженнях, без забезпечення доступності вакцин і достатньої кількості доз впровадження нових чи сучасних підходів неможливе.

Тому робота ведеться в координації між різними відомствами та підрозділами, зокрема тими, що займаються закупівлями і підрахунками необхідних доз вакцин на наступний або поточний рік, з урахуванням термінів і кількості поставок.

Загалом, якщо говорити про рекомендації щодо плану впровадження оновленого Календаря щеплень, то саме доступність вакцин – в якій кількості та у які строки – також бралися до уваги, аби уникнути ризиків під час впровадження оновлень.

Можна сказати, що ми готові, хоча й не на 100%. Навряд чи якась країна може передбачити всі нюанси при впровадженні нових щеплень до Календаря профілактичних щеплень.

Проте у нас є оновлений холодовий ланцюг, можливості для зберігання і транспортування вакцин, а також багато проведених семінарів, пов’язаних з оновленням Календаря щеплень.

І найголовніше – є відповідні розрахунки по кількості доз і дані про поставки, що має забезпечити сталість в проведенні вакцинації, безболісне впровадження оновленого Календаря щеплень».

Детальніше про оновлення Календаря профілактичних щеплень, сучасні підходи до імунопрофілактики та інші важливі зміни у сфері первинної медичної допомоги можна буде дізнатися 5–6 грудня – під час конференції GP чат 2025 від Академії сімейної медицини України.

У програмі: виступи Федора Лапія, Вадима Вуса, Ірини Волошиної, Оксани Скиталінської, Олега Швеця, Яни Терлеєвої та інших провідних експертів. На учасників чекають найактуальніші новини сімейної медицини, світові практики, інтерактивні сесії та практичні майстер-класи. Також усі зареєстровані зможуть отримати 10 балів БПР.