Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) випустила посібник із вдосконалення дизайну, організації та контролю за проведенням клінічних досліджень у всіх країнах. Новий гайд покликаний врегулювати екосистему наукових досліджень та винаходів задля розвитку медичної науки. Ще одна мета – підвищення доступності та цінової прийнятності нових, безпечних та ефективних засобів надання медичної допомоги.
У посібнику вперше подано рекомендації для національних органів охорони здоров’я, регулюючих органів, фінансових організацій та інших сторін щодо найкращих способів сприяння проведенню клінічних досліджень. Експерти вказали на низку проблем, які можуть збільшувати на наукові роботи та створювати ризик для життя людей. Це низька якість дизайну досліджень, недостатньо різноманітний склад учасників, нерозвиненість інфраструктури та забюрократизованість процедур.
Глобальні диспропорції між країнами з високим рівнем доходу, середнім та бідними породжують серйозну нерівність у цій сфері. У 2022 рік у 86 забезпечених країнах світу було проведено 27 133 клінічних дослідження, у бідніших – 24 791 дослідження. А найбідніші країни включаються до клінічних досліджень в окремих одиничних випадках. І тільки з огляду на існування у цих регіонах у цих країнах тягаря хвороби, проте проти якої працюють науковці. Отримані розроблення вчені реєструють у багатих країнах, на частку бідних не припадає нічого. А цей фактор сильно позначається на ціні винаходів.
“Підвищення якості досліджень та розроблень, що здійснюються під керівництвом країн, та інтеграція клінічних досліджень у регулярну медичну практику вкрай важливі. Вони забезпечать більш швидкий та справедливий доступ до безпечних та ефективних засобів всього населення. Розроблений посібник спрямований на те, щоб досягнення науки приносили користь якомога більшій кількості людей”, – заявив головний науковий співробітник ВООЗ, доктор Джеремі Фаррар.
У ВООЗ наголошують на рівномірному залученні різних людей до досліджень
Згідно з даними за 2022 рік, менше 5% клінічних досліджень проводилися за участю вагітних і лише 13% – за участю дітей. Це знижує якість одержуваних доказів. А також негативно впливає на ефективність надання допомоги та доступність нових засобів. Нові медичні засоби нерідко з обережністю призначаються групам населення, які не були достатньою мірою представлені при їх випробуваннях. Це може негативно позначатися на здоров’ї таких пацієнтів. Ще одним наслідком може бути недовіра недостатньо представлених груп населення до лікувальних рекомендацій.
У посібник включені практичні принципи організації клінічних досліджень за участю вагітних і жінок на грудному вигодовування, що враховують специфічні потреби їхнього здоров’я. У ВООЗ наголошують, що представників груп ризику необхідно включати до дослідження вже на перших етапах. Для цього треба першочергово оцінити безпеку об’єкта дослідження. Найважливішою умовою є отримання згоди учасників дослідження та їхніх представників, особливо у разі залучення дітей.
Залучення представників різних груп населення має бути центральним принципом організації клінічних досліджень. Оскільки це забезпечує відповідність досліджень потребам суспільства. І допомагає підтримувати атмосферу довіри при їхньому плануванні, проведенні та поширенні отриманих результатів. Усе це допоможе врегулювати екосистему наукових досліджень, переконані в Організації. Новий посібник спрямований також на зміцнення національних екосистем наукових досліджень.
ФОТО: Depositphotos
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
