У житті кожної людини можуть скластися обставини, які позначаться на стані здоров’я і призведуть до неспроможності працювати. Тимчасова непрацездатність означає втрату заробітку як основного джерела до існування. Такі обставини не завжди залежать від волі людини. І коли людина стає беззахисною перед обставинами, держава бере на себе частину відповідальності за матеріальне забезпечення і соціальні послуги для громадян, які зіткнулися з тимчасовою втратою працездатності.
Страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору, гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших основах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи. Про це поінформував Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“Право на страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Це громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України”, – зазначив він.
За його словами, причиною для призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є листок непрацездатності. Він має бути сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною.
Лубінець уточнив, що допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу. У розмірі 50% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам зі страховим стажем до 3 років. У розмірі 60% середньої зарплати – застрахованим особам зі страховим стажем від 3 до 5 років.
Зверніть увагу, раніше HUBZ писав “ВІЙНА, ПОРАНЕНІ ЦИВІЛЬНІ І ДЕРЖАВА: НА ЩО РОЗРАХОВУВАТИ”.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
