Трансплантація – метод лікування, який передбачає пересадку органів або тканин від однієї людини іншій. Його застосовують, якщо орган або тканина через хворобу чи травму стали неспроможними виконувати певні функції в організмі і донорський орган може їх відновити, пояснюють у МОЗ.
Процедура трансплантації передбачає:
- підбір сумісного донорського органу,
- хірургічну операцію для його вилучення та трансплантації до реципієнта,
- медичний догляд після операції.
Наявність у пацієнта медичних показань для застосування трансплантації встановлює консиліум лікарів медзакладу, в якому пацієнт перебуває на лікуванні чи диспансерному обліку.
В Україні 44 медичні заклади долучені до пілотного проєкту МОЗ із трансплантації. Саме до них має звернутися пацієнт, щоби розпочати підготовку до пересадки органу. Згідно з національним листом очікування понад 2 000 українців потребують трансплантації. За 9 місяців 2023 року проведено 406 органних трансплантацій.
Хто вирішує, що людині потрібно пересадити орган
Якщо йдеться про родинну пересадку від живого донора, і близький родич або член родини пацієнта дали згоду на забір органу, у центрі трансплантації проводять лабораторні дослідження на імунологічну сумісність донора і реципієнта. Після – збирається медичний консиліум, який ухвалює рішення про необхідність проведення трансплантації. Якщо рішення – позитивне, відповідну інформацію вносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).
Перед пересадкою органа від посмертного донора у медичному закладі так само проводять детальне обстеження пацієнта. Згодом медичний консиліум підтверджує необхідність проведення трансплантації. Людину вносять до листа очікування відповідного центру трансплантації. Сканкопії всіх медичних документів, які підтверджують необхідність трансплантації, вносяться також до ЄДІСТ.
У випадку, коли пацієнт перебуває у невідкладному стані і є пряма та невідворотна загроза його життю, медична допомога із застосуванням трансплантації надається без згоди реципієнта, його батьків або інших законних представників.
Якщо пацієнт відмовляється від трансплантації і це може призвести до тяжких для нього наслідків, лікуючий лікар зобов’язаний пояснити всі ризики. Якщо після наданих роз’яснень реципієнт все ж таки відмовляється від застосування трансплантації, то медик зобов’язаний отримати від нього письмову заяву про відмову або скласти відповідний акт у присутності свідків.
Довідково: перелік та контакти центрів трансплантації – за посиланням.
Зверніть увагу, раніше HUBZ повідомляв, що трансплантацію як медичну послугу з наступного року в Україні передадуть під егіду Програми медичних гарантій.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.