Поширену думку про те, що пригнічення негативних думок може бути шкідливим і навіть небезпечним для психічного здоров’я, визнали хибною. Такого висновку дійшли вчені з Кембриджського університету (Велика Британія).
Родоначальником концепції шкоди від “пригнічення” є Зігмунд Фрейд. Він описував випадки, коли емоційне відігравання важких для його клієнток подій призводило до зниження їх невротичних реакцій. У зв’язку з чим він висунув припущення, що це свідчило про їхні пригнічені емоції.
Тепер вчені дійшли цілком протилежного висновку. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, показало, що пригнічення негативних думок здатне навіть покращити психічний стан. І цьому, як підтвердив експеримент, можна навчитися.
Перевірити свою теорію вчені вирішили у розпал пандемії коронавірусу. Тривожність зростала, при цьому вже фіксували прояви кризи психічного здоров’я, прихованої епідемії проблем із психічним здоров’ям. Ситуація ставала дедалі гіршою. На цьому тлі дослідники вирішили перевірити, чи зможуть вони допомогти людям краще впоратися із ситуацією.
Фахівці набрали 120 осіб із 16 країн. Кожен із них вигадав сценарії, які могли б відбутися протягом наступних двох років: 20 негативних ситуацій, пов’язаних з актуальними страхами та занепокоєнням, 20 позитивних, сповнених “надій та мрій”, а також 36 про повсякденні нейтральні події.
Як проходив експеримент
Для кожного сценарію було своє кодове слово – тригер – та ключова деталь (одне слово, що виражає центральну деталь події). Наприклад: негативний сценарій – відвідування батьків у лікарні у зв’язку з COVID-19, з реплікою “Лікарня” та деталлю “Дихання”. Нейтральний – відвідування салону оптики, з написом “Оптика” та деталлю “Кембридж”. Позитивний — присутність на весіллі рідної сестри, із реплікою “Весілля” та деталлю “Сукня”.
Учасники оцінювали кожну подію за низкою пунктів: яскравість, ймовірність і дата виникнення, рівень тривоги чи радості щодо події, частота думок про цю ситуацію. Вони також заповнили анкети з метою оцінки свого психічного здоров’я.
Потім кожен учасник взяв участь у 20-хвилинному тренінгу з Zoom. На ньому вони практикували завдання під назвою “Уяви/Не уявляй” – це особлива форма придушення думок. Навчання проходило упродовж трьох днів. У кожному випробуванні учасники протягом чотирьох секунд стикалися з реплікою майбутньої події, намагалися уявити цю подію максимально яскраво. Наприклад, розпізнати страшну подію, позначену сигналом, а потім придушити відтворення будь-яких думок або образів про неї. Учасники активно практикували придушення думок. Протягом трьох днів пригнічували кожну подію 36 разів.
Наприкінці третього дня та ще раз через три місяці їх ще раз попросили оцінити кожну подію за рівнем тривоги, емоційної інтенсивності. А також заповнити анкети для оцінки змін у депресії, тривозі, занепокоєнні.
Як оцінювали результати експерименту
Після навчання — як одразу, так і через три місяці — учасники повідомили, що пригнічені події стали менш яскравими та менш страшними. Вони також стали менше думати про ці події.
Придушення думок навіть покращило психічне здоров’я добровольців із ймовірним посттравматичним стресовим розладом. Серед людей із ПТСР, які пригнічували негативні думки, їх негативні показники психічного здоров’я знизилися в середньому на 16%. Порівняно з падінням на 5% у аналогічних учасників, які пригнічують нейтральні події. Тоді як позитивні показники психічного здоров’я збільшились майже на 10%, порівняно з падінням на 1% у другій групі.
Загалом у людей із психологічними проблемами, виявленими на початку дослідження, стан покращився після тренування з “придушенням”. Але це працювало лише в тому випадку, якщо вони придушували свої страхи. Цей висновок прямо суперечить уявленню про те, що придушення — неадаптивний процес подолання труднощів.
“Те, що ми виявили, суперечить загальноприйнятій версії. Хоча для підтвердження результатів буде потрібна додаткова робота, схоже, що активне придушення негативних думок можливе і навіть потенційно корисне”, — резюмували автори роботи.
Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про способи маніпуляції свідомістю та антиманіпулятивний “Трекер дій”.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.