Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Цей день покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і добробуту. Це нагадування людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства — людей з інвалідністю.
Інвалідність – це медичний стан або серйозно порушена функція організму, що суттєво лімітує або обмежує можливості людини в контексті стандартних норм для окремих груп. Цей термін часто використовують для позначення індивідуальних функцій організму, включно з фізичними порушеннями, сенсорними, когнітивними, інтелектуальними, психічними захворюваннями, а також їх різними видами.
У грудні 2006 року Генасамблея ООН ухвалила Конвенцію про права інвалідів, яка є правозахисним документом з орієнтацією на соціальний розвиток.
Конвенція набула чинності 3 травня 2008 року. Її принципи є:
- повага до притаманної людині гідності та особистої незалежності;
- недискримінація;
- повне й ефективне залучення та включення в суспільство;
- повага до особливостей інвалідів та їхнє прийняття як компонента людського різноманіття та частини людства;
- рівність можливостей; доступність;
- рівність чоловіків і жінок;
- повага до здібностей, що розвиваються у дітей-інвалідів, і повага до права дітей-інвалідів зберігати свою індивідуальність.
Зазначимо, у світі 1,3 мільярда людей мають ту чи іншу форму інвалідності (це кожна шоста людина у світі), понад 100 мільйонів інвалідів – діти. І всі вони стикаються з фізичними, соціально-економічними та поведінковими бар’єрами, що виключають їх із повномасштабної, ефективної та рівноправної участі в житті суспільства.
Не краща ситуація і в Україні. Через війну чимало наших громадян втрачають своє здоров’я. Кількість людей з інвалідністю як серед військових, так і цивільних, на жаль, збільшується. Наразі в країні налічується три мільйони людей з інвалідністю.
У МОЗ нагадали про те, як спілкуватися з людьми без кінцівок чи з протезами:
- Не допомагайте, якщо вас про це не просили. Запитайте, чи потрібна людині допомога, не торкайтесь її чи її допоміжних засобів пересування без дозволу.
- Не жалійте. Важливо не жаліти, а співчувати, адже коли ми жаліємо, ми дивимося на те, що людина втратила, хочемо назвати її “бідний/бідна”. А під час співчуття ми бачимо те, що в неї є – силу та витривалість.
- Не запитуйте про травму. Часто людям важко згадувати про поранення чи травму.
- Не ігноруйте. Зустрівши людину з інвалідністю, ми часто почуваємося розгубленими: не знаємо, що сказати, як реагувати, тому уникаємо спілкування з ними. Люди з інвалідністю – такі ж громадяни, як і кожен з нас, багато з них віддали своє здоров’я, захищаючи наше життя. Вони заслуговують на нашу увагу й повагу.
- Не розглядайте. Якщо ви зустріли людину без кінцівки чи з протезом, не намагайтеся детально розгледіти її травму, адже їй це буде некомфортно.
Пам’ятайте про те, що всі люди різні, всі індивідуальні. Разом з тим — всі люди рівні!
Читайте також:
Ілюстрація з відкритих джерел
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.