Що таке гіперсексуальність: залежність від сексу та постійних думок про нього

Гіперсексуальність або секс-залежність – це психічний розлад, що характеризується надмірним і неконтрольованим сексуальним потягом, зацикленістю на сексуальних фантазіях та активністю, яка може завдавати шкоди людині. У минулому для опису цього стану використовували терміни «німфоманія» (для жінок) та «сатиріазис» (для чоловіків).

Суть розладу полягає в тому, що попри намагання зменшити або зупинити нав’язливі думки про секс, людина не може цього зробити.

Вважається, що гіперсексуальність є одним із проявів компульсивної сексуальної поведінки і не тотожна високому лібідо. Деякі дослідники відносять цей стан до адиктивних розладів. Люди з таким діагнозом витрачають значну кількість часу на думки про секс, фантазії та пошук сексуального задоволення. Розлад діагностується тоді, коли сексуальні думки і поведінка починають заважати повсякденному життю.

Немає чіткого критерію за кількістю думок чи актів сексуальної поведінки, що визначають гіперсексуальність – усе залежить від конкретного випадку. Як повідомляє NIH, один пацієнт із цим розладом переглядав порнографічні матеріали 8–9 разів на день (нагадуємо: виробництво, розповсюдження, зберігання та продаж порнографії в Україні є злочином), інший – мастурбував 4–5 разів на день.

Симптоми секс-залежності

Симптоми можуть відрізнятися, але найчастіше включають:

• надмірну мастурбацію (іноді до болю або у недоречних місцях);
• статеві контакти з кількома партнерами, у тому числі у формі зради;
• часте відвідування стриптиз-клубів;
• регулярний перегляд порнографії;
• почуття провини після сексу;
• нездатність контролювати думки чи поведінку, пов’язані із сексом;
• брехню, щоб приховати сексуальну активність;
• відчуття сорому, депресії, тривожності, іноді суїцидальні думки.

Поширеність

Гіперсексуальність виявляють приблизно у 3–6% населення: як серед чоловіків, так і серед жінок, хоча серед чоловіків цей розлад трапляється частіше (співвідношення приблизно 5:1). У середньому люди з гіперсексуальністю звертаються по допомогу у 37 років, хоча сам стан може тривати понад десять років.

Важливо: люди з гіперсексуальністю не завжди є злочинцями чи насильниками. Вони також можуть турбуватися про почуття партнера, але водночас відчувати внутрішній конфлікт і сором.

Причини

Серед чинників ризику:

• низька самооцінка, стрес, тривожність, депресія;
• потреба компенсувати почуття самотності чи порожнечі за допомогою сексу;
• неврологічні захворювання (деменція, хвороба Альцгеймера, синдром Клейне-Левіна, інші органічні ураження мозку);
• дисбаланс дофаміну, серотоніну та норадреналіну;
• залежність від інших речовин – у деяких пацієнтів вона трансформується у сексуальну залежність.

Наслідки

Гіперсексуальність може призводити до серйозних проблем:

• у стосунках і шлюбах (зради, розлучення, недовіра, приховування проблем);
• на роботі (труднощі з концентрацією, зниження продуктивності);
• у фінансах (витрати на сексуальні послуги чи порнографію);
• у здоров’ї (фізичне перевантаження, підвищений ризик ІПСШ).

Лікування

Гіперсексуальність можна подолати. Залежно від випадку застосовують:

• психотерапію (індивідуальну, розмовну, когнітивно-поведінкову, сімейну);
• медикаментозне лікування (зокрема антидепресанти чи інші засоби, що впливають на настрій та імпульсивність).

Додатково корисними є регулярна фізична активність, практики усвідомленості та підтримка близьких. Головне — не залишатися сам на сам із проблемою і вчасно звернутися по допомогу.