«Я почуваюся добре, навіщо мені ті обстеження?» – це питання сімейні лікарі чують регулярно. І попри постійні пояснення, що скринінг – це не формальність, а один із ключових інструментів профілактики хронічних хвороб, частина пацієнтів все одно сприймає його «для пташки».
Насправді ж скринінг дозволяє виявити прихований перебіг хвороб і запобігти ускладненням, які суттєво погіршують якість життя. Але при цьому важливо не забувати, що не всі методи скринінгу актуальні для кожного з пацієнтів.
Коли «здоровий» пацієнт не такий уже й здоровий
Лікарі добре знають: не всі хвороби мають ранні прояви. Частина взагалі протікає безсимптомно або ж проявляється тільки на пізніх стадіях. Класичний приклад: пацієнт приходить на прийом без скарг, але під час вимірювання тиску виявляється, що у нього гіпертонія. Звучать виправдання: «сьогодні випив зайву чашечку каву», «погано виспався», але підвищений тиск насправді може бути ознакою серцево-судинних хвороб, підвищувати ризик інфаркту, інсульту, ниркової недостатності, проблем із зором та навіть сексуальної дисфункції.
Ми запитали Олександра Прокопчука, сімейного лікаря, координатора з розвитку медсестринства українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та спікера Національної конференції GP чат 2025 від Академії Сімейної Медицина України, про те, чи можуть відхилення на скринінгу бути ознакою серйозних порушень в організмі.
«Не кожне відхилення на скринінгу означає серйозну хворобу. Скринінгові тести першочергово призначені не так для постановки діагнозу, як для виявлення ризиків – тобто щоб «підсвітити» ділянки, де організм може потребувати уваги», – зазначає експерт.
Лікар пояснює, що причини відхилень на скринінгу бувають різні:
- природна індивідуальна варіація (у кожної людини свої «робочі» значення);
- похибка лабораторії чи підготовки до аналізу (їжа, ліки, стрес);
- початкові або тимчасові зміни, які ще не є хворобою.
«Але найчастіше, дійсно, іноді саме незначне відхилення стає першим дзвіночком, який дозволяє вчасно виявити проблему, поки немає симптомів.
Тому скринінг – це не вирок, а сигнал до перевірки. Головне – не робити висновків самостійно, а обговорити результати з лікарем, який оцінить їх у контексті вашого віку, стану здоров’я та історії хвороб», – додає Олександр Прокопчук.
Доказовість скринінгів у цифрах:
- 25% смертей від раку молочної залози вдалося попередити завдяки регулярній мамографії;
- з 1976 по 2020 рік профілактика та скринінг допомогли уникнути близько 4,75 мільйона смертей від онкології;
- до 45% випадків деменції можна було б запобігти, якщо враховувати 14 відомих факторів ризику, що визначаються під час профілактичних оглядів;
- програми контролю гіпертонії зменшують кількість госпіталізацій через інфаркт, інсульт і серцеву недостатність на 9% уже протягом першого року після введення;
- люди, які щороку проходять скринінг, мають на 45% нижчий ризик смерті від усіх причин.
Що і кому слід перевіряти?
Дітям та підліткам, на основі рекомендацій від USPSTF (The U.S. Preventive Services Task Force), WHO (World Health Organization), AAP (The American Academy of Pediatrics), NICE (The National Institute for Health and Care Excellence) слід перевіряти:
| Скринінг | Частота / Умови |
| Фізичний розвиток, ІМТ | Щороку. |
| Зір | 3–5 років, далі за показами. |
| Слух | Новонароджені, далі за показами. |
| Стоматолог | 1–2 рази на рік. |
| Психоемоційний скринінг | 12–18 р. |
| Хламідіоз (підлітки) | У групах ризику. |
Наступні елементи профілактичного огляду не слід проводити усім дітям та підліткам:
| Скринінг | Рекомендовано? | Частота / Умови |
| Гемоглобін | За ризиками. | Не рутинно. |
| Ліпідний профіль | Дискусійно. | 9–11 р., 17–21 р. (AAP). |
| Щитоподібна залоза | Ні. | Тільки при симптомах. |
Для дорослих чек-лист виглядає наступним чином:
| Скринінг | Частота / Умови |
| Артеріальний тиск | Щонайменше раз на рік після 40 років або якщо є ризики. |
| ІМТ та вага | Щорічно або при кожному візиті. |
| Рак шийки матки (жінки 21–65 р.) | Кожні 3 роки (ПАП-тест) або 5 років (HPV-тест). |
| Мамографія (жінки ≥40 р.) | Кожні 1–2 роки, залежно від групи ризиків. |
| Колоректальний скринінг | З 45 років, кожні 10 років (колоноскопія) або інші варіанти частіше. |
Наступні елементи профілактичного огляду мають проводитись лише за рекомендації лікаря:
| Скринінг | Рекомендовано? | Частота / Умови |
| Загальний та біохімічний аналіз крові | Частково. | За клінічними показами або при ризиках. |
| Аналіз сечі | За показами. | Не рутинно, лише при симптомах або ризиках. |
| Флюорографія / рентгенографія легень | Для груп ризику. | Раз на 1–2 роки (курці, медпрацівники тощо). |
| PSA-тест (чоловіки ≥50 р.) | Індивідуально. | За показами після консультації з лікарем. |
Хоч скринінг і є одним із найефективніших способів профілактики, направляти пацієнта «на всі можливі аналізи та методи скринінгу» не варто. Профілактика має бути розумною та індивідуальною: одні обстеження рекомендовані всім, інші – лише за наявності ризиків чи симптомів.
«Проблема надмірного скринінгу справді існує – і в усьому світі, не лише в Україні. Надмірний скринінг – це коли пацієнти або лікарі замовляють аналізи «про всяк випадок», – розповідає Олександр Прокопчук.
І хоча, на перший погляд, це не звучить як проблема, за словами експерта, насправді це створює певні ризики:
- хибнопозитивні результати, які викликають зайві переживання та непотрібні обстеження;
- перевантаження лабораторій і системи охорони здоров’я;
- зайві витрати – і для пацієнта, і для держави.
Сімейний лікар говорить, що причини у цього явища різні: бажання «перестрахуватися», недовіра, або тиск з боку пацієнтів, які вважають, що «чим більше аналізів – тим краще».
«Насправді доказова медицина говорить протилежне: важливі не всі аналізи, а ті, що дійсно впливають на рішення щодо лікування чи профілактики. Скринінг – це інструмент, а не лотерея. І його сила – у виваженому застосуванні за показаннями, а не у кількості», – підсумовує експерт.
Комунікація з пацієнтами
Профілактичні заходи ефективні лише тоді, коли пацієнт розуміє їхню цінність, так само і з аналізами та методами скринінгу. Важливо не просто направляти на обстеження, а пояснювати: для чого вони потрібні, що саме перевіряють і які можуть бути наслідки, якщо їх пропустити.
Ми попросили Олександра Прокопчука порадити, як саме пояснювати пацієнтам необхідність скринінгу:
«Пояснюючи необхідність обстежень, важливо уникати двох поширених помилок.
Перша – не завалювати пацієнта медичними термінами, бо так інформація не сприймається. Друга – не лякати можливими діагнозами, бо можна отримати зворотний результат», – ділиться сімейний лікар.
Експерт радить натомість говорити мовою користі, до прикладу приводить наступні фрази:
- «Це обстеження допоможе побачити, чи добре працює ваш організм, ще до появи перших симптомів».
- «Ми зможемо вчасно помітити зміни й запобігти ускладненням, замість того щоб потім лікувати наслідки».
- «Я пропоную це обстеження не “для галочки”, а щоб розуміти, що відбувається у вашому організмі. Так ми спиратимемось не на здогадки, а на реальні дані – і зможемо діяти вчасно».
На останок Олексндр Прокопчук пояснює:
«Пацієнт не повинен відчувати примусу – лише розуміння, що це ІНВЕСТИЦІЯ у власне здоров’я, а не зайвий крок».
А докладніше про скринінги та чек-апи на первинній ланці лікарі, медсестри, медбрати та всі фахівці первинки зможуть дізнатися 5 грудня – під час конференції GP чат 2025 від Академії сімейної медицини України.
У програмі: виступи Вадима Вуса, Ірини Волошиної, Федора Лапія, Оксани Скиталінської, Олега Швеця, Яни Терлеєвої та інших відомих експертів; найактуальніші новини сімейної медицини, світові тренди й інтерактивні сесії. Окрім того, учасники заходу зможуть отримати 10 балів БПР.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.