Розсіяний склероз може починатися за 15 років до появи перших симптомів

Нове дослідження міжнародної команди науковців свідчить, що непомітні ознаки розсіяного склерозу можуть виникати за 10 і більше років до початку хвороби. Виявлено, що пацієнти починають звертатися до лікарів із першими непрямими проявами ще за 15 років до появи очевидних симптомів.

Розсіяний склероз (РС) – це прогресуюче захворювання, яке уражає центральну нервову систему. Воно може проявлятися розладами зору, порушеннями рухової активності, іноді паралічем, проблемами з функціями тазових органів та когнітивними розладами. За оцінками, близько 2,9 млн людей у світі живуть із цим діагнозом.

Дослідження, опубліковане у JAMA Network Open, показало, що учасники з розсіяним склерозом частіше зверталися по медичну допомогу, ніж люди без цього захворювання, особливо у період за 15 років до встановлення діагнозу. Висновки ґрунтуються на аналізі даних понад 2 000 осіб із РС та понад 10 000 без цього діагнозу. Найчастіше майбутні пацієнти скаржилися на проблеми з психічним здоров’ям та невизначені симптоми.

Основні спостереження до встановлення діагнозу:

• за 15 років – більше звернень до лікарів з невизначеними симптомами;

• за 14 років – зростання кількості візитів через проблеми з психічним здоров’ям;

• за 12 років – збільшення психіатричних консультацій;

• за 9 років – частіші візити до офтальмолога (пік — за рік до діагнозу);

• за 8–5 років – повідомлення про неврологічні проблеми;

• за 5 років – більше візитів у травмпункт;

• за 3 роки – зростання кількості обстежень у відділеннях радіології;

• за 1 рік – різке збільшення звернень із травмами, проблемами з опорно-руховим апаратом, органами чуття та нервової системи.

Крім того, пацієнти з розсіяним склерозом частіше страждали на тривожність і депресію за 4, 3 і 2 роки до встановлення діагнозу, повідомляли про запаморочення за 2 роки та на мігрені й проблеми з очима – за рік до діагностики.

Ці результати підтверджують: розсіяний склероз може починатися значно раніше, ніж вважалося. Це відкриває перспективи для розробки методів раннього виявлення та втручання, що у майбутньому допоможе сповільнювати розвиток хвороби та покращувати якість життя пацієнтів.