Усього два тижні суттєвого обмеження використання гаджетів та перегляду телевізора у вільний час позитивно вплинули на поведінку та психічний стан дітей. Це показало нове рандомізоване клінічне дослідження за участю 89 данських сімей. Різке скорочення екранного часу покращило поведінку та психічний стан дітей.
Період, який дитина або доросла проводять перед екранами різних пристроїв, у тому числі смартфонів та телевізора, прийнято називати екранним часом. В останні роки з’являється все більше свідчень того, що тривале перебування біля екранів здатне негативно впливати на психіку дітей і підлітків. Адже вона перебуває у періоді формування.
Нещодавні систематичний огляд та метааналіз 87 наукових праць з цієї теми дозволили виявити значний зв’язок між тривалим використанням пристроїв з екранами та великою кількістю поведінкових проблем у дітей. Група медиків з Данії, до складу якої увійшли фахівці з дитячої та підліткової психіатрії, вирішила експериментально перевірити, як скорочення екранного часу позначиться на поведінці та психіці дітей. Статтю дослідження опублікував журнал JAMA Network Open.
Взяти участь у клінічних випробуваннях запропонували сім’ям з дітьми 6-10 років із регіону Південна Данія. Раніше їх залучали до іншого дослідження, присвяченого сімейним звичкам щодо використання екранних медіа.
Учасників експерименту поділили на дві групи: експериментальну і контрольну
До підсумкової вибірки увійшли 89 сімей зі 181 дитиною. Їх випадково розділили на експериментальну та контрольну групи. У першу включили 45 сімей з 86 дітьми (42 дівчинки та 44 хлопчики), середній вік яких становив 8,6 року, плюс-мінус 2,7 року. У другу зарахували 44 сім’ї з 95 дітьми (57 дівчаток та 38 хлопчиків). У середньому їм виповнилося по дев’ять із половиною років, плюс-мінус 2,5 роки.
Експеримент тривав два тижні. На цей час учасники експериментальної групи — усі діти та мінімум один дорослий (переважно всі дорослі в сім’ї) мали віддати смартфони та планшети. Замість них їм роздали звичайні кнопкові телефони. Піддослідних попросили різко скоротити перебування біля екранів у вільний час — до трьох годин на тиждень або менше, а також фіксувати кожен такий епізод.
Обмеження екранного часу не поширювалося на використання пристроїв для навчання та виконання інших необхідних завдань. Оскільки час за виконанням завдань чи певної роботи біля екрану не вважається вільним. У будинках сімей розмістили невеликі плакати з нагадуванням про експеримент, за участь у якому заплатили винагороду 70 євро.
Організатори експерименту наголосили, що контролювали дотримання умов за допомогою програм відстеження. Для оцінки змін у стані психіки та поведінки дітей використовували спеціалізований скринінговий опитувальник Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ). Батьки заповнювали його онлайн на початку дослідження та через два тижні. Таку методику застосовують для виявлення дітей та підлітків із нервово-психічними розладами.
Учасники контрольної групи своїх звичок не змінювали
Сім’ї з другої групи дотримувались своїх звичок щодо використання гаджетів та інших екранних медіа. Але, як і учасники першої групи, проходили тестування. Усі зібрані дані потім оцінили за допомогою методів статистичного аналізу.
За підсумками експерименту у дітей із експериментальної групи покращилася поведінка. І ослабли симптоми, пов’язані з емоційними труднощами та проблемами у відносинах з однолітками. У результатах тестів це виражалося у зміні показників з прикордонних до нормальних.
Із чим саме пов’язаний позитивний вплив на дітей обмежень екранного часу, дослідники не розглядали. Вчені припустили, що ефект можна пояснити появою додаткового часу для безпосереднього спілкування з друзями, однолітками і членами сім’ї. Оскільки діти перестали присвячувати більшу частину дозвілля гаджетам. Скорочення екранного часу збільшує час на побудову і вдосконалення відносин у родині.
Фото Pixabay
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
