У контексті російської агресії в Україні часто говорять про негативний влив трагічних подій на психічне здоров’я. Мовляв, росте скалічене покоління дітей, яке “бонусом” отримає депресію й тривожність. Оцінку ймовірності таких прогнозів дав лікар-психотерапевт Олег Романчук, його інтерв’ю процитували у Міністерстві охорони здоров’я. Лікар упевнений, що більшість українців, замість здатися обставинам, розвивають стійкість під час війни.
Війна має неабиякий вплив на життя людей, й, зокрема, на їх психоемоційний стан. Адже в умовах воєнних дій ми стикаємося з неймовірними стресами, стражданнями, випробуваннями. Але, за словами Олега Романчука, спираючись на досвід, науковці розуміють, що багато людей, які стикаються з травмами, не мають психічних розладів. Навіть більше, демонструють так зване посттравматичне зростання. Це стосується й людей з ПТСР, які після лікування можуть також отримати посилення психічної стійкості.
Ефективна дія – одна із найважливіших складових стійкості
Що українці роблять в умовах випробувань? Волонтерять, кожен шукає своє місце в строю і діє. І це допомагає не застрягати в переживаннях, а робити змістовні речі, бути зосередженим.
“У нас є імунна система як в тілі, так і в психіці. Ця стійкість – це здатність протистояти випробуванням, берегти психічне здоровʼя, Первинно потрібно працювати саме над цим, як під час пандемії COVID-19. Так, нам потрібні були реанімації, але головне рішення – вакцина. Так і з психічним здоровʼям під час війни, коли варто плекати стійкість. Це дуже конкретні поняття: робити змістовні речі й не застрягати в переживаннях; зосереджуватися саме на тому, що ти можеш зробити; плекати гумор”, – пояснює лікар-психотерапевт.
Корисне мислення
Мислення може бути як величезною перевагою, так і вразливістю людини. Під час депресії, наприклад, ми думаємо лише про негативне, – і це руйнує нашу стійкість. Тому Олег Романчук радить навчитися володіти своїм мисленням й ефективно його використовувати, відчувати час, коли потрібно думати, а коли – ні. Це також допоможе посилити стійкість під час війни.
“Захід сонця – це не час думати про те, що будеш робити завтра, а час милуватися. Важливо вміти стишувати своє мислення, просто споглядати й бути, коли це потрібно. Однак не забувати мислити стратегічно й критично, особливо під час війни”, – зазначає він.
Сила батьківської любові
Для дітей дуже цінне значення має батьківська любов, спілкування із ними, спільні дії і час, проведений разом. Навіть якщо це відбувається в катастрофічних умовах, це те – що дає дитині ресурс для стійкості. Психотерапевт розповів, що одна дитина під час психотерапії, пригадуючи свої спогади з Маріуполя під час окупації, сказала, що вони – прекрасні. Бо тоді вони провели з батьками багато часу разом, сиділи дуже близько й читали книжки.
“Війна не забирає в нас можливості бути людьми й ділитися великою любовʼю. Коли війна закінчиться, ми повинні запам’ятати те світле, що ми знайшли. Стосунки з батьками є центральними в стійкості дітей. Це найсильніший протективний фактор. Найбільший дарунок від батьків для дітей – це любов і віра”, – резюмує він.
Зверніть увагу, раніше HUBZ розповідав, які поради зі зміцнення психічного здоров’я у непростий час випробувань війною українцям дав ЦГЗ.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
