Професійне вигорання: які емоції переповнюють медпрацівників

Професійне “перезавантаження”… Без відновлення внутрішніх ресурсів рано чи пізно наступає вигорання та тотальне виснаження, коли лікар не може лікувати інших, бо має спершу відновитися сам.

Як свідчать результати опитування, проведеного у квітні 2024 року, більшість медичних працівників почуваються напруженими та втомленими. Водночас разом із тим, кожен третій залишається оптимістом.

Так, останнім часом у працівників закладів охорони здоров’я домінують такі негативні стани та почуття як:

• напруженість (55%),
• втома (53%),
• розгубленість (22 %).

Серед позитивних станів та почуттів переважають: оптимізм (34%) та доброзичливість (33%), у значно меншій мірі — спокій (16%) та ентузіазм (15 %).

Зазначимо, що найбільш напруженими себе відчувають медичні працівники у віці від 51 до 65 років, а найменш напруженими — респонденти від 19 до 35 років.

Джерелами поповнення ресурсу медпрацівників є:

• спілкування з друзями та рідними — 48% опитаних,
• відпочинок на природі — 42%,
• заняття улюбленою справою — 35%,
• перегляд телевізора та слухання музики — 34%.

Програма підсилення стійкості медичних працівників

Щоби підтримати медиків, навчити їх турбуватися про себе та про колег, а зрештою — і про пацієнтів, торік був започаткований проєкт “Посилення спроможності закладів охорони здоров’я та формування стійкості працівників медичної сфери”.

Як розповіли в МОЗ, тоді до нього доєднались дев’ять лікарень з трьох прифронтових регіонів України. Цього року проєкт масштабувався ще на 30 психологів із 15 медзакладів шести областей: Миколаївської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, Чернігівської, Сумської.

Протягом проєкту психологи лікарень навчилися надавати психологічну допомогу колегам та пацієнтам, опанували навички, як запобігати вигоранню, як створювати нові послуги з ментального здоров’я в медустановах та забезпечувати зручний та зрозумілий доступ до них. Тренерами стали відомі та авторитетні експерти, науковці, практики.

Довідка

Синдром професійного вигорання — це фізичне і психологічне виснаження спеціаліста, що спричиняє психосоматичні розлади і знижує продуктивність праці.

Термін “вигорання” запровадив  американський психолог німецького походження Герберт Фройденбергер 1974 року у своїй роботі “Вигорання персоналу”. Він використав його для опису стану емоційного, розумового та фізичного виснаження, що виникає внаслідок тривалого впливу високого рівня стресу та вимог на робочому місці. Зокрема у професіях, які спрямовані на допомогу іншим людям. Наприклад, охорона здоров’я.

Три ключові складові, які сприяють професійному вигорянню: несприятливі умови праці, індивідуальні особливості людини та відсутність належної підтримки ззовні.

Фото з відкритих джерел

Читайте також “Як розпізнати професійне вигорання та попередити його?”.