Лікування за кордоном — для багатьох фінансово недосяжна опція, з початком війни стала доступніша українцям. Усе завдяки співпраці Міністерства охорони здоров’я із західними партнерами. Втім беруть у медичну евакуацію не всіх пацієнтів. Хто може розраховувати на таку послугу, розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За його словами, у закордонні клініки наразі відправляють тих українських пацієнтів, які знаходяться у тяжкому стані та потребують довготривалого та недешевого лікування. У той час як до війни за кордон відправляли лише тих хворих, яким не могли допомогти в Україні. Тепер у медичну евакуацію їдуть тяжкохворі, яким там забезпечують лікування у комфортних і безпечних умовах.
Зокрема, 21 січня шістьох постраждалих унаслідок падіння гвинтокрила у Броварах, відправили в Австрію. Це три родини з дітьми, які отримали опіки. Ще одна сім’я з Броварів поїде на лікування до Швейцарії.
У МОЗ наголосили, що пацієнтів везуть за кордон не тому, що українські лікарі не можуть надати їм допомогу. А тому, що медична система країни зазнає атак з боку російського агресора і змушена працювати у режимі тривалих відключень електроенергії.
Причому транспортування пацієнтів, переїзд, переліт, лікування, реабілітація та повернення назад в Україну повністю оплачується урядами країн, які їх приймають. Хворих спочатку везуть до хабу у Львів, потім в Польщу, а звідти відправляють в інші країни.
Від початку війни клініки 29 країн світу прийняли на лікування майже 2,5 тис. українських пацієнтів. Причому приблизно тисячя з них – онкохворі діти.
Передусім, відправці за кордон підлягають люди з опіковими та мінно-вибуховими травмами. А також дорослі з важкими захворюваннями, які потребують комбінованого лікування. І діти з різними патологіями.
Читайте також “ЦГЗ презентував сайт про доступне лікування за кордоном”.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.