Олег Курташ – військовий медик із позивним «Професор» у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. У мирному житті він – хірург обласної дитячої лікарні на Івано-Франківщині. В інтерв’ю Суспільне Івано-Франківськ лікар розповів про своє життя до війни, шлях у ЗСУ, виклики служби та фейки, які про нього поширюють російські медіа.
До початку повномасштабного вторгнення
Олег Курташ народився в Івано-Франківську в родині медиків. За прикладом сім’ї він теж обрав медицину: мріяв стати хірургом ще з першого дня навчання в університеті. І ця мрія здійснилася: з 2008 року чоловік працював у обласній дитячій лікарні Івано-Франківська, а вже під час війни здобув звання доктора медичних наук. Докторську дисертацію він почав писати ще до повномасштабного вторгнення, а захистив – уже в лавах ЗСУ.
Вступ до ЗСУ
У 2023 році Олег вирішив вступити до Збройних сил України й нині служить у 95 окремій десантно-штурмовій бригаді, де отримав позивний «Професор». За його словами, він детально вивчав різні напрями служби, проходив співбесіди у спецпідрозділах, але свій вибір зупинив саме на десантно-штурмових військах. Ще до служби він приїжджав до бійців цієї бригади та привозив допомогу.
Військовослужбовець зізнається, що під час навчання в медуніверситеті ставився до військової кафедри несерйозно, про що згодом пошкодував, адже вчитися оперувати в екстремальних умовах довелося вже безпосередньо на фронті. Свій перший виїзд медик пам’ятає дуже добре: посеред зими, без дороги, у пікапі він рятував пораненого бійця з травмами шиї та стегна. «Професор» пояснює, що під час евакуацій на фронті важливо зберігати концентрацію, адже робота на адреналіні часто відсуває дрібні деталі на другий план.
Олег Курташ розповідає, що росіяни часто навмисно обстрілюють евакуаційні автомобілі або намагаються виманити українських військових та медиків. Бували випадки, коли полонених змушували по рації видавати себе за поранених, аби виманити групу евакуації. Завдяки позначеним на карті точкам та злагодженій роботі побратимів, вдавалося уникати таких пасток.
Російські фейки
Як розповів військовий Суспільне Івано-Франківськ, російські ресурси, дізнавшись про його спеціалізацію, поширювали про нього відверті фейки: нібито він проводив досліди над полоненими військовослужбовцями РФ та цивільними з Курської області. Сам Олег це категорично заперечує й наголошує, що, навпаки, надавав медичну допомогу як полоненим росіянам, так і місцевим мешканцям Курщини.
«Цим ми й відрізняємося від ворога: ми – люди», – говорить «Професор».
Досвід служби у Курській області
У складі бригади він брав участь у бойових діях на Лиманському, Торецькому напрямках, а згодом – у Курській області РФ, зокрема в місті Суджа. За його словами, росіяни не цуралися бити по цивільних будинках і там, намагаючись вибити українських військових з позицій.
Під час служби на тому напрямку «Професор» знайшов у завареній клітці кавказького вовкодава, якого господарі залишили під час евакуації. Це була собака російського полковника, і на момент порятунку він був майже при смерті.
«Одна шкіра та кістки. Я на руках його ніс. Думали, що не виживе, але потихеньку, на сухпайках ми його витягнули. Зараз це вже 95 кілограмів живої сили», – розповідає військовий.
Медик зізнається, що дуже любить тварин: удома в нього є кілька собак, кіт, кролики, голуби та бджоли. Тож врятувати пса він не міг не спробувати.
Мрія
Після перемоги «Професор» мріє повернутися до лікування дітей і передавати досвід студентам.
«Моя мрія – просте, звичайне цивільне життя, яким я буду насолоджуватися», — каже Олег Курташ.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.