Владислав Варенюк місяць працював акушером-гінекологом у лікарні окупованого тоді росіянами Тростянця на Сумщині. Його історію розповіли в Суспільне Кропивницький.
Як розповідає дружина Владислава, Неля Варенюк, до початку повномасштабного вторгнення вони з чоловіком та дворічним сином Матвійчиком мешкали у Тростянці. Подружжя працювало у міській лікарні. На другий день вторгнення Неля з сином виїхала до батьків у село, а Владислав вирішив залишитися та надавати допомогу людям.
Фрагмент відео від Суспільне Кропивницький “Місяць працював в окупації. Історія виїзду лікаря із Сумщини у Кропивницький”
За словами чоловіка, ті дні неможливо забути: пологи приймали у підвалі, поки ззовні лунали мінометні та танкові обстріли. Лікарню, де він працював, з танків обстрілювали двічі, завдаючи близько десятка ударів.
Працювати доводилося навіть без електропостачання: пологи приймали під світлом ліхтарів, адже генератор включали лише на кілька годин, а вночі боялися вмикати світло. Акушер-гінеколог виконував не лише свої основні обов’язки, а й допомагав у реанімації, під час хірургічних операцій та морально підтримував пацієнтів.
За два дні до звільнення міста після масового обстрілу Владислав разом із групою лікарів і пацієнтами вирішив покинути місто пішки, дорога через ліс сягала 10–15 км. Лікар зазначає, що зв’язку не було, тож вони не знали, чи були населені пункти поруч окуповані, чи ні.
По дорозі група натрапила на українських військових, які викликали волонтерів, що розвезли людей. Через два дні Владислав зустрівся з батьками та дружиною з сином на Кіровоградщині, звідки сам родом. Війна змінила плани родини Варенюків, і наразі вони проживають не у Тростянці, а в Кропивницькому, але все ж таки продовжують працювати за фахом та допомагати людям.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.