Коефіцієнт звернень: що не так із формулою та чому лікарська спільнота вимагає змін

Під час панельної дискусії на національній конференції сімейної медицини GP чат 2025, що відбулася 5–6 грудня в Києві, представниця Академії сімейної медицини України Ярина Пікулицька розібрала найпроблемніший елемент оновленої моделі фінансування первинної медичної допомоги – коефіцієнт звернень. Саме він безпосередньо вплинув на доходи як медзакладів, так і лікарів.

Первинно цей коефіцієнт вводився для стимулювання роботи лікарів, зокрема ведення ними пацієнтів з хронічними захворюваннями, вакцинації та активної взаємодії з пацієнтами. Проте, як зазначають лікарі, на практиці інструмент перетворився на технічно недосконалий механізм, який створив більше проблем, ніж користі.

Лікарі не розуміють формули

Під час виступу Ярина Пікулицька запитала зал, чи багато хто розуміє формулу, за якою працює коефіцієнта звернень. Як виявилося, далеко не всі. Опитування АСМУ також показало, що більшість представників первинної ланки не розуміють, як працює коефіцієнт на практиці.

Експертка  пояснила, що базова виплата за декларацію розраховується так:

Капітаційна ставка (844,40 грн)/ 12 місяців × віковий коефіцієнт × 0,8 × (1 – кількість звернень/кількості декларацій).

Сам коефіцієнт звернень – це відношення загальної кількості пацієнтів, які зверталися за останні 3 роки, до загальної кількості декларацій за цей період. Якщо звернень менше, ніж декларацій, коефіцієнт < 1, включається знижувальний множник 0,8, і фінансування відповідно зменшується.

Пані Ярина навела умовний приклад: 3 пацієнти віком до 5 років і 2 звернення за три роки, із чого слідує 2/3 = 0,66 → (1 – 0,66 = 0,34). Це означає застосування коефіцієнта 0,8 і суттєве зниження виплати.

Чому модель не працює: що кажуть лікарі

На думку представників первинної ланки, даний механізм суперечить логіці первинної медичної допомоги, бо:

• Пацієнт не зобов’язаний звертатися раз на рік або раз на три роки. Для вікових груп 18+ немає нормативної вимоги відвідувати лікаря, але лікар фактично «карається» за те, що людина не приходила.
• Оцінювання роботи – постфактум: через 3 роки лікар отримує зменшену оплату за те, на що по суті не мав впливу.
• Хоча капітаційну ставку підвищили, фактичні виплати у більшості закладів впали або залишились на рівні 2024 року.
• Якість медичної допомоги ототожнили з фактом звернення, хоча це не індикатор якості, а лише факт контакту пацієнта з лікарем.
• Відсутність прозорих розшифровок. Заклади не можуть перевірити правильність застосування коефіцієнтів, оскільки МІС не надають детальних розшифровок.

Що показало опитування закладів?

Задля захисту прав лікарів АСМУ розпочала адвокаційну кампанію, у межах якої було проведено опитування та зібрано дані від 44 надавачів медичних послуг із 35 населених пунктів. За його результатами:

• 81,4% закладів повідомили про зменшення фінансування у І кварталі 2025 року порівняно з ІV кварталом 2024-го попри збільшення капітаційної ставки.
• Особливо відчутні втрати у: державних закладів – 20–25%, приватних та амбулаторій – 10–20%.
• 82% закладів не можуть відстежити застосування коефіцієнтів через МІС.
• 100% респондентів вважають, що коефіцієнт звернень не може оцінювати якість роботи лікаря чи закладу.

Що пропонує АСМУ?

Лікарська спільнота не заперечує необхідності фінансування закладів відповідно до їхніх результатів, однак наголошує на важливості переходу до системи, що реально стимулює підвищення якості медичної допомоги. Академія сімейної медицини України пропонує такі кроки:

• Відмінити коригувальний коефіцієнт звернень і коефіцієнт 0,8.
• Забезпечити повну оплату за декларацію, якщо заклад виконує контрактні умови.
• Запровадити рейтингову систему на основі виконання нормативів: вакцинації, скринінгів, 504 наказу тощо.
• Застосовувати зменшувальні коефіцієнти лише у разі порушення умов договору.

Позиція НСЗУ: “Ми працюємо в умовах обмежених ресурсів”

Після презентації Ярини Пікулицької слово взяли представники НСЗУ та МОЗ, які відреагували на критику й пояснили логіку впровадження коефіцієнта.

Директорка департаменту комунікацій НСЗУ Галина Нагорна наголосила, що служба відкрита до діалогу та розуміє зауваження. Водночас підкреслила, що під час формування бюджету ПМГ Міністерство фінансів вимагає чіткої аргументованості витрат:

“Найбільше зауважень завжди у Міністерстві фінансів про те, наскільки ми раціонально використовуємо те, що ми оплачуємо, як ці кошти адмініструємо, які вони нам надають. Звичайно, у час війни, коли обмежені ресурси, то ми повинні звітувати за кожну витрачену гроші гривню, яка надходить від наших донорів та платників податків.”

За її словами, коефіцієнт звернень розглядався як спосіб оцінити реальну активність пацієнтів та відновити контакт між людьми та їхніми сімейними лікарями: 

“Можливо, ці коефіцієнти звернень дали можливість якимось чином мобілізувати історію взаємодії з пацієнтами”.

Як приклад представниця НСЗУ навела ситуацію з власного досвіду: під час зустрічі з ветеранами більшість із них не бачила свого сімейного лікаря дуже тривалий час. Один із ветеранів навіть розповів, що його лікар був здивований, коли побачив його у якості пацієнта, адже не знав про нього.

Пані Галина також зазначила, що наступного року медичну спільноту можуть очікувати інші коефіцієнти, а НСЗУ готує окрему презентацію ПМГ-2026, яка буде доступна до обговорення. Вона пообіцяла передати позицію лікарів колегам.

Позиція МОЗ: “Система має винагороджувати тих, хто працює краще”

Представник МОЗ України Євгеній Гончар погодився, що коефіцієнт не є повністю справедливим. Він наголосив, що під час війни бюджет Програми медичних гарнатій обмежений і держава не може збільшувати фінансування всім закладам одночасно.

“У нас немає можливості всім за все платити… Щоб комусь щось дати, у когось треба щось забрати”, – говорить заступник міністра охорони здоров’я.  

МОЗ, за його словами, має стимулювати роботу тих закладів, які демонструють кращі результати:

“У даній ситуації заклади первинної ланки, які працюють більше, краще, активніше й мотивовані, мають отримувати більше фінансування. Ті, які працюють гірше, менше або менш мотивовано – відповідно менше”.

Євгеній Гончар визнав, що негативна мотивація може діяти сильніше, але підкреслив, що МОЗ прагне будувати модель через позитивні стимули. Він також повідомив, що у наступному році планується збільшення капітаційної ставки та розширення фінансування:

• у 2025 році обсяг договорів по первинці – 22,4 млрд грн;
• у 2026 році він має зрости до 29 млрд грн.

Окремо представник МОЗ зазначив, що на програму скринінгу буде виділено додатково 10 млрд грн, частина яких може піти на первинну ланку. Але для цього заклади мають працювати проактивно, адже пацієнт сам обиратиме, куди звертатися.

Пан Євгеній додав, що дискусія щодо фінансової моделі має продовжуватися, адже система потребує справедливих механізмів, які стимулюватимуть ефективну роботу лікарів.