Інсулінорезистентність — це стан, коли в організмі людини спостерігається зниження чутливості жирової та мʼязової тканин. Варто зауважити, що інсулінорезистентність — це не діагноз, а стан чутливості клітин до інсуліну.
Інсулін — це головний гормон, який “бере глюкозу за руку й проводить у клітину”. Якщо клітини стають менш чутливими до інсуліну — рівень глюкози в крові залишатиметься підвищеним. Відповідно, може розвинутися предіабет або діабет 2-го типу.
Що підвищує ризики розвитку інсулінорезистентності?
У МОЗ пояснюють, ключовими чинниками розвитку нечутливості до інсуліну найчастіше є комбінація таких чинників:
- надлишок калорій в раціоні та як наслідок – набір маси тіла рахунком жирової тканини,
- постійно високий рівень глюкози, бо людина постійно щось під’їдає,
- накопичення вісцерального жиру (довкола внутрішніх органів),
- високий рівень холестерину (зокрема, забагато ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності – це показує розгорнутий аналіз на холестерин),
- надлишок натрію в раціоні (соління, ковбаси, білий хліб, фастфуд),
- брак мікронутрієнтів через незбалансоване харчування (фастфуд, акцент на солодощі, брак городини та інших цільних харчів),
- приймання певних ліків (глюкокортикоїди, антиандрогени, деякі антидепресанти, антипсихотичні препарати),
- малорухливий спосіб життя.
Наслідками втрати чутливості до інсуліну є високий тиск, порушений баланс жирів і високий рівень сечовини у крові, недоречне запалення (не пов’язане з боротьбою імунної системи зі збудниками хвороб), втрата судинами спроможності адекватно реагувати на зміни кровотоку, та схильність до тромбозів. За 10-15 років інсулінорезистентність може стати цукровим діабетом 2 типу, а ризик інсульту чи інфаркту зростає в рази.
Як боротися з інсулінорезистентністю?
Першочергові заходи з повернення чутливості до інсуліну – це зміни способу життя, а саме:
- Зменшення споживання калорій та маси тіла.
- Побудова раціону з цільних свіжих продуктів чи приготованих відварюванням, тушкуванням чи запіканням за температури до 180 °C (за такої температури не утворюються сполуки, що можуть сприяти розвитку діабету).
- Виключення продуктів із високим глікемічним індексом (все те, від чого ми швидко відчуваємо ситість, і потім так само швидко – голод, себто солодощі, картопляне пюре, мюслі, білий хліб).
- Навантаження м’язів тренуваннями.
- Повноцінний сон.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.