Хворобу Паркінсона суттєво полегшили за допомогою нового антитіла

Антитіло прасінезумаб зменшило порушення рухової активності у людей із швидко прогресуючою хворобою Паркінсона. Ефект проявився за рік після початку відповідного лікування, з’ясувала міжнародна група дослідників. Тож науковці хворобу Паркінсона суттєво полегшили за допомогою нового антитіла.

Хвороба Паркінсона вражає центральну нервову систему і характеризується сповільненістю рухів, тремтінням у спокої та порушенням рефлексів. Головний фактор появи цього захворювання — неправильне накопичення та засвоєння білка альфа-синуклеїну.

Хвороба Паркінсона – хронічне захворювання, яке неухильно прогресує. Однак сучасні дослідження показують, що можна уповільнювати його розвиток чи значно покращувати якість життя пацієнта. Наприклад, нейроімплантат допоміг хворим ходити та тримати рівновагу. А за допомогою високоінтенсивних інтервальних тренувань несподівано вдалося повернути хворобу назад.

Дослідники з Німеччини, США, Франції, Іспанії, Австрії, Швейцарії та Ірландії з’ясували, що антитіло прасінезумаб здатне зменшити ознаки рухових порушень у людей, яким діагностували хворобу Паркінсона, що швидко прогресує. Спочатку вчені вирішили, що лікування цим антитілом не впливає на перебіг захворювання, проте через рік після початку експерименту висновок виявився протилежним. Відповідну наукову публікацію розмістив журнал Nature Medicine.

У дослідженні брали участь 316 пацієнтів із хворобою Паркінсона. Тих, у кого хвороба розвивалася швидко, визначили, зокрема, за такими критеріями:

• пацієнт приймав препарати, які блокують фермент моноаміноксидазу та підтримують потрібну активність у мозку;
• у пацієнта були розлади поведінки уві сні, пов’язані зі швидким рухом очей;
• у пацієнта зафіксували дифузні злоякісні зміни.

Усіх учасників дослідження розділили на три майже рівні групи. 105 осіб отримували плацебо, 105 осіб – 1500 міліграмів прасінезумабу, 106 осіб – 4500 міліграмів прасінезумабу. У людей, які отримували препарат із вмістом нового антитіла, ознаки рухових порушень знижувалися. Порівняно з тими, кому замість експериментальних ліків давали плацебо. У пацієнтів з хворобою Паркінсона, що повільно розвивається, такої закономірності не виявили. При цьому статистично значущі результати вченим удалося отримати лише через 52 тижні після початку дослідження.

Фото ВООЗ