Технічні навички, компетентність, адаптивність та розум беззаперечно цінуються в суспільстві й на роботі. Але дедалі частіше поруч із ними називають ще одну ключову компетентність – емоційний інтелект (EQ).
Деякі джерела приписують йому вражаючі заслуги: стверджують, що він є однією з найзатребуваніших навичок під час працевлаштування, що люди з високим емоційним інтелектом заробляють більше, а сам він пояснює близько 67% ефективності лідера. Ба більше – 90% найкращих співробітників демонструють розвинені навички EQ.
Ми вирішили запитати психологиню та авторку курсу «Емоційний інтелект і стійкість: як розуміти себе і діяти впевнено» Олену Дорогавцеву, чи справді емоційний інтелект – це навичка №1, чи просто модний тренд в соцмережах.
«Емоційний інтелект може й виглядати як тренд, якщо дивитися на сьогоднішній контекст, але все ж такий його популярність – це відповідь на виклики, в яких ми живемо», – пояснює експертка.
У цьому матеріалі розбираємося, що таке емоційний інтелект, навіщо він потрібен та чому суспільство говорить про нього саме зараз.
«Ми щодня переживаємо надмірну кількість стресових і травматичних подій»
Українці живуть у реальності війни, хронічної втоми й психологічного виснаження. До цього додалися наслідки пандемії та зміна соціальної динаміки. Саме тому, за словами експертки, увага до емоційного інтелекту закономірно зросла.
«Ми щодня переживаємо надмірну кількість стресових і травматичних подій, і саме тому емоційна стійкість почала більше цікавити суспільство. Люди намагаються зрозуміти, що з ними відбувається», – пояснює Олена Дорогавцева.
На цьому тлі в психології активно почали вивчати втому, додає психологиня, а саме її види, механізми та прояви. Після ж стабілізації емоційного фону людей очікується й нова хвиля інтересу до інших видів інтелекту.
Існує кілька видів інтелекту?
Так. Згідно з класичною концепцією Говарда Гарднера, існує 8–9 основи типів інтелекту. Надалі ж дослідники почали пропонувати ширші класифікації: деякі джерела говорять про 12, 18 чи навіть 19 видів інтелекту. Але все ж повернімося до емоційного.
Що таке емоційний інтелект?
За словами Олени Дорогавцевої, визначити емоційним інтелект «одним терміном» неможливо.
«Емоційний інтелект – це не щось одне. Це система вмінь: від усвідомлення своїх станів до розуміння, як ти реагуєш, і здатності керувати цими реакціями», – пояснює вона.
Основні компоненти EQ це:
- усвідомлення своїх емоцій;
- розуміння власних реакцій;
- уміння керувати ними;
- емпатія;
- здатність емоційно підтримувати себе та інших.
І важливо зазначити, що високий рівень IQ, тобто коефіцієнту інтелекту, не значить високий EQ.
«Можна бути блискуче розумним, але абсолютно не розуміти, що з тобою відбувається або як взаємодіяти в соціумі з іншими людьми», – каже психологиня.
Які проблеми з емоційністю ми почали спостерігати після пандемії та чому це важливо зараз?
За словами Олени Дорогавцевої, пандемія стала відправною точкою, від якої емоційні проблеми почали проявлятися масово та дуже явно. Люди опинилися в умовах ізоляції, невизначеності та постійної тривоги, і це вплинуло на їх здатність відкрито виражати емоції та взаємодіяти одне з одним.
Ще з періоду коронавірусних обмежень психологиня почала помічати зростання емоційної замкнутості, спустошеності та того самого «холоду» у стосунках між людьми. Проте експертка говорить, що це скоріш не про повну відсутність емоційного інтелекту, а про його приглушеність.
Найсильніше постраждали підлітки, на її думку, у яких саме в цей час формувалися соціальні навички.
«Я бачила дітей, які сидять поруч і пишуть одне одному в чатах. Вони розучилися бачити емоцію іншої людини наживо», – каже пані Олена.
Що таке емоції і навіщо вони потрібні
Емоція – це миттєва реакція психіки на подразник. Вона запускає фізіологічну відповідь тіла: гормони, серцебиття, напруження м’язів. Емоції – фундамент, на якому базується психологія.
Якщо емоції не усвідомлювати або пригнічувати, вони накопичуються в тілі й можуть проявлятися у вигляді психосоматичних проявів. Велике значення має дитинство, адже саме тоді формуються перші шаблони емоційних реакцій, які згодом стають основою нашого емоційного інтелекту.
«Якщо дитині тоді казали: “не плач”, вона виростає з ідеєю, що емоції – це соромно», – пояснює експертка механізм нав’язування шаблонів шляхом стереотипної фрази.
У чому різниця між шаблонами та стереотипами?
За словами психологині, шаблон – це внутрішній сценарій, або автоматична реакція, яка формується на основі попереднього досвіду людини. Олена Дорогавцева наводить приклад, аби пояснити детальніше:
«Коли ти чуєш слово “обстріл”, тіло реагує, наприклад, з’являються мурахи ще до того, як мозок встигає обдумати сказане. Це і є шаблон: миттєва реакція на пережиту небезпеку».
Стереотип, на відміну від шаблону – це зовнішня установка, яка накладається поверх природних реакцій і, у рамках контексту цього матеріалу, фактично забороняє проживати емоції.
«Фрази “будь сильним”, “не бійся”, “хлопчики не плачуть” не допомагають. Вони калічать, бо позбавляють людину права на емоцію», – пояснює психологиня.
Чому люди говорять подібні фрази?
Експертка пояснює, що часто за цим стоїть наше власне бажання не «заражатися» емоцією іншого. Емоції на кшталт страху, паніки й тривоги передаються дуже швидко, наче застуда в осінній період. Якщо поруч із нами людина, якій страшно, цілком природно намагатися дистанціюватися від цього страху. Тому ми й приходимо до відповідей на кшталт: «Не бійся».
Подібні фрази ще й фактично покликані примусити людину бути «зручною» для соціуму. Це наче механізм, який нав’язує чіткі правила поведінки, змушуючи пригнічувати свої природні емоції заради того, щоб відповідати очікуванням інших. У результаті людина перестає бути собою, стає ніби «роботом», який за командою вимикає власні почуття і виконує лише те, що від неї вимагають.
Такий стан не просто пригнічує індивідуальність, а й шкодить психічному здоров’ю, бо емоції, які ми не проживаємо і не усвідомлюємо, не зникають, а накопичуються і викликають внутрішнє напруження, що може перерости у серйозні проблеми.
Але що ж робити, якщо хочеться уникнути «поганих» емоцій?
Проблема вже закладена в самому питанні, адже досі існує популярне уявлення, що емоції поділяються на позитивні та негативні.
«Емоції не мають знаку “+” чи “-”. Ми самі їх оцінюємо. Проблема не в тому, що емоція “погана”, а в тому, що вона може мати надто високий ступінь впливу або інтенсивності переживання», – наголошує психологиня.
Вона пояснює, що навіть, на перший погляд, позитивна радість може бути деструктивною, якщо її інтенсивність перевищує можливості нервової системи:
«Люди інколи потрапляють у лікарню з інфарктом після дуже сильних “позитивних” переживань».
Тим часом гнів може конструктивним, якщо його прожити усвідомлено та безпечно.
Кожна емоція має ступінь проживання, і в ідеалі кожну слід проживати в межах «золотої середини». Ба більше – у власних емоціях ще треба розібратися, адже ми часто плутаємо їх між собою. Наприклад, емоцію образи важливо дослідити й «розмотати», щоб зрозуміти, що саме лежить у її основі. Як пояснює експертка, під образою може ховатися страх, а може – огида. Це дві різні емоції, які спираються на різні внутрішні шаблони.
До чого може призвести перенасичення емоціями?
За словами експертки, фізіологічно інтенсивні емоції запускають у людини сплеск гормонів, які, якщо не розсіюються, накопичуються в тілі. Як вже зазначалося раніше, це може мати негативні наслідки для здоров’я. У когось це проявляється болями, а в інших випадках може перерости у серйозніші захворювання.
Олена Дорогавцева наводить реальний кейс:
«До мене прийшла дівчина з болем у попереку. Вона обійшла всіх лікарів, і всі говорили, що жодних проблем чи відхилень немає. Ми почали працювати з її емоціями – і біль зник. Це був не хребет чи стегно, це емоційна перевтома».
Як повернути себе в стан усвідомлення?
За словами експертки, розвиток емоційного інтелекту доступний кожному. Навчитися розпізнавати та керувати власними емоціями можна, і це важливо, особливо в наш непростий час.
Якщо ви хочете глибше зрозуміти свої емоції, навчитися реагувати свідомо, зберігати стійкість у стресових ситуаціях і покращити взаєморозуміння в особистому та професійному житті, психологиня Олена Дорогавцева пропонує курс, де можна:
- усвідомити свої емоції й розуміти їхні причини;
- навчитися реагувати не імпульсивно, а свідомо;
- зберігати стійкість і внутрішню опору навіть у складних ситуаціях;
- розвинути емпатію та зрілу комунікацію у стосунках на роботі, у сім’ї, у спільноті.
Цей курс – практичний інструмент для тих, хто хоче зробити емоційний інтелект своїм ресурсом у житті.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.