Дослідження: через сперму можуть передаватися щонайменше 9 вірусів

Є віруси-збудники небезпечних хвороб, які можуть залишатися у спермі чоловіків навіть після одужання. Вони ніби перебувають в “анабіозі”, чекаючи на сприятливий час для розмноження. Це виявили вчені за результатами нового дослідження. З’ясували, що 22 віруси залишаються у спермі навіть після одужання від гострої інфекції. Важливо, що щонайменше 9 вірусів можуть передаватися статевим шляхом, хоча вони не є інфекціями сечостатевої системи. Дослідження опублікували в журналі The Lancet Microbe.

Деякі віруси, наприклад вірус Еболи, зберігалися у спермі протягом майже трьох років після видужання. Це вказує на те, що значно більше вірусів, ніж було відомо раніше, можуть передаватися статевим шляхом, тому цей спосіб передачі слід враховувати, особливо під час спалахів небезпечних захворювань.

Вчені вивчали проблему на основі мета даних

Дослідники провели аналіз 30 тисяч наукових публікацій, що вивчали наявність збудників хвороб у спермі пацієнтів та можливість їх передачі статевим партнерам. Дослідження підтвердили, що віруси з 14 різних родин здатні тривалий час зберігатися у спермі після одужання. Це пов’язано з тим, що сім’яники є унікальним середовищем із пригніченою активністю імунної системи, яка не шкодить сперматозоїдам.

Окрім уже відомих вірусів, що передаються статевим шляхом, таких як віруси імунодефіциту людини (ВІЛ), герпесу та віспи мавп, у спермі пацієнтів також виявляли коронавірус, віруси Зіка, Ебола, Марбург, гепатиту E та лихоманки денге. Додатково були зафіксовані аденовіруси та ентеровіруси, які можуть викликати респіраторні та неврологічні захворювання, зокрема менінгіт і поліомієліт.

Серед цих збудників 9 вірусів підтвердили можливість передачі статевим шляхом: Ебола, Марбург, Зіка, лихоманка денге, гепатит E, віспа мавп, адено- та хантавіруси, а також вірус гарячки Західного Нілу.

“Живучість” збудників залежить від їхнього типу

Тривалість зберігання вірусів у спермі значно залежить від їхнього типу. Наприклад, віруси Ебола та Зіка залишалися активними понад два роки, тоді як віруси лихоманки денге та гарячки Західного Нілу виявлялися лише кілька тижнів. Водночас наявність вірусу в спермі не завжди гарантує його передачу статевому партнеру.

Проте результати дослідження підкреслюють важливість інформування пацієнтів, які одужали від вірусних інфекцій, про можливість передачі збудників статевим шляхом. Це знання допоможе покращити прогнозування та контроль спалахів інфекційних захворювань, особливо в країнах із низьким рівнем сексуальної освіти, де такі ризики можуть бути недооціненими.

Загалом до захворювань, які мають здатність передаватися статевим шляхом, відносяться хвороби, які визиваються різними збудниками. Їх можна поділити на декілька груп:

• вірусні інфекції: вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), гепатит В, генітальний герпес, цитомегаловірус, або герпес типу 5, саркома Капоши, або герпес типу 8, контагіозний молюск, гостроконечні кондиломи – вірус людської папіломи (папілома вірус) вважається причиною виникнення деяких форм раку жіночих статевих органів, особливо шийки матки.
• бактеріальні інфекції: сифіліс, м’який шанкр, гонорея, мікоплазмоз, уреаплазмоз, хламідіоз, пахова гранульома, або донованоз, венерична лімфогранульома.
• грибкові інфекції: кандидоз, або молочниця. Крім статевого шляху передачі кандидозу від хворої людини до здорової загострення молочниці може бути визвано хворобою, зниженням імунітету, прийомом антибіотиків.
• протозойні інфекції : трихомоніаз.
• паразітарні ураження: лобкові воші і короста.

На сьогодні більше мільйона випадків ХПСШ відбувається щодня у всьому світі. Щорічно 357 мільйонів випадків ЗПСШ припадає на 4 хвороби: урогенітальний хламідіоз, гонорею, сифіліс та трихомоноз. Близько 500 мільйонів людей у світі є зараженими вірусом простого герпесу II типу. Більше 290 мільйонів жінок на планеті заражені папіломавірусами (деякі з них викликають рак шийки матки).

Фото Pixabay