Чому люди соромляться звертатися до психолога?

Сучасне суспільство дедалі більше відходить від практики знецінення та применшення психологічних проблем. Попри роль радянської влади в занепаді психології як науки на території України, за оцінками ВООЗ, станом на 2023 рік в Україні налічувалося понад 4 500 психологів, які є членами професійних спільнот.

Втім, навіть за наявності поступу та позитивних змін у сфері ментального здоров’я постає закономірне питання: чому люди й досі соромляться звертатися до психологів?

Основними причинами, які називають експерти, є:

Страх бути засудженим

Стигматизація, зумовлена стереотипом «Ходиш до психолога – значить ти псих», може відштовхувати людину через страх бути засудженою, незрозумілою чи непідтриманою своїм оточенням. Ніхто не хоче, щоб його вважали «психом». На жаль, сучасне українське суспільство ще не досягло достатнього рівня толерантності до психологічних труднощів інших людей, що часто призводить до небажання звертатися по допомогу.

Відсутність підтримки з боку близького оточення

Непопулярність і майже повна заборона психології як науки через нищівну політику влади СРСР сформували уявлення: якщо це не вивчається – значить, цього не існує й лікувати нічого. Хоч подібні думки й досі можна почути у нашому суспільстві, українці дедалі частіше прагнуть говорити про психологічні проблеми, усвідомлюючи реальне значення ментального стану для загального здоров’я.

Страх витратити значні кошти

Український ринок психологічних послуг, хоча й значно менший, ніж у західноєвропейських країнах чи США, все ж пропонує широкий вибір форматів сеансів і спеціалістів різних напрямів та досвіду. Вартість одного очного сеансу в середньому починається від тисячі гривень, онлайн – від 500 грн. Водночас нині з’являється дедалі більше можливостей отримати безкоштовну або доступнішу допомогу завдяки державним програмам, страховому покриттю чи соціальним ініціативам.

Знецінення власних проблем

Ще однією причиною відкладання або відмови від звернення до фахівця є знецінення власних труднощів і постійне порівняння себе з іншими. Думки на кшталт «Мені це не потрібно, адже є люди, яким набагато гірше» пригнічують бажання звернутися по допомогу. Таке порівняння формує хибне уявлення про «важливі» та «неважливі» проблеми, що згодом може призвести до погіршення психологічного стану.

Страх відкритися та бути незрозумілим

Робота з психологом може здаватися складною через необхідність відкрито говорити про власні переживання. Людина може боятися не отримати належної підтримки чи розуміння, що також стає бар’єром на шляху до терапії.

Страх, що проблема не буде вирішена

Кожен випадок і кожне звернення є унікальними, тому процес терапії може тривати довше, ніж очікується: не один і навіть не десять сеансів. Упродовж роботи людина може втратити віру в результат. Проте розв’язання глибоких проблем потребує часу й зусиль, а відчутний ефект часто з’являється поступово.

Рішення звернутися до психолога справді може бути складним через різні страхи й сумніви. Проте, як і в будь-якій іншій сфері життя, шлях до вирішення проблем починається з першого кроку.