Психологиня Анастасія Котляр: “Емоційні гойдалки” під час війни

Війна випробовує на міцність нашу психіку. Напевно кожен з нас простежував за собою зміни емоційного стану: від тривожності та страху – до бажання жити в моменті, від відчуття провини та апатії – до ейфорії та нестримного бажання допомагати оточуючим. Все це про “емоційні гойдалки”.

Чому так відбувається? А головне — як з цим справлятися? Змістовно пояснила психологиня, арт-терапевт Анастасія Котляр під час круглого столу, який відбувся 8 грудня в Києві, в рамках соціального проєкту “HUBZ psychology”.

Що передбачає психічне здоров’я і який стан українців наразі? 

За словами психологині, здоров‘я передбачає, що людина – цілісна, стресостійка і щаслива. Вона знає, що відчуває у той чи інший момент, здатна до саморегуляції та вміє комунікувати. Це той ідеал, до якого ми прагнемо.

Однак, наразі мова про мультикризу. Війна змушує кожного з нас постійно переживати певні власні кризи: вікові, ситуативні, кризу сім’ї, екзистенційну кризу тощо. Все це накладається і людина поступово “сповзає” до рівня невротичного, далі — межового, а потім — психотичного. Перші два, це ті, де ми ще можемо давати собі звіт про те, що відбувається, а отже можемо вплинути на свій стан. Саме тут і з’являються “емоційні гойдалки”.

“Близько 90% з нас саме з невротичного стану почали емоційно гойдатися, оскільки ще з дитинства у багатьох у багажі є великий перелік травматичного досвіду. Постійний кризовий фон цю гойдалку роздмухує ще більше. Я не говорю, що ми всі хворі, навпаки, ми всі — окей. Втім, варто розуміти, що наше психічне здоров’я зараз — це постійний континуум, постійний процес. І ми навіть зі свого невротичного бекграунду “сповзаємо”, “розгойдуємось” ще більше”, — наголошує Анастасія Котляр.

Як виглядають “емоційні гойдалки”?

Психологиня зауважує, що під натиском обставин, людина “дефрагментується”, “розпадається” і потрапляючи у межовий стан, втрачає межі індивідуальності. При цьому вона стає імпульсивною, відчуває то страх, то сором, то провину тощо. Як приклад, гойдалки — це стан від екзальтованого волонтерства і бажання допомагати до абсолютного вигорання, апатії та депресії. 

Як навчитися долати “емоційні гойдалки”?

Анастасія Котляр переконана, що варто опанувати базові навички психіки.

“Зі своєї практики, скажу, що яким би не був запит, з яким звертається людина: криза, пов’язана з війною, екзистенційна криза, проблеми у стосунках чи втрата роботи, — це все так чи інакше приводить нас до того, що у людини або немає, або втрачені базові навички психіки. Це те, що нас тримає у певній нормі — коли людина може реалізувати себе у соціумі, будувати стосунки тощо”, — зазначає психологиня.

Базові навички психіки, це:

• Здатність емоційної саморегуляції. Це про вміння відстежувати  та ідентифікувати свій стан, не тікати, а побути в ньому. Коли людина фокусується на тому, що відчуває, це відчуття трансформується.
• Здатність комунікувати. Це про те, що “я можу і маю право просити про допомогу або я можу і маю право казати “ні”, коли я не хочу або не маю можливості  надати допомогу”.  Варто пам’ятати про те, що спочатку придивитися до себе, адже щоб допомагати, треба мати на це ресурс.
• Здатність витримувати стрес. Це про здатність відволікатись, перемикати увагу, або як мінімум припинити робити те, що посилює стрес. Як приклад – припинити постійно гортати стрічку новин. А також про вміння заспокоювати себе та втішати. 
• Усвідомленість. Використання своїх емоції, як сигналу про реальність, і, разом з тим, використання раціо та логіки, що допоможе оцінити ситуацію. 

“Ці навички потрібні будь-кому, будь-коли і у будь-якій ситуації, не тільки зараз під час війни. Вони допоможуть нашу психіку вивести з межового, тривожного, депресивного континууму до того рівня, де ми можемо витримувати цей стрес і адаптуватися, бути ефективними і навіть отримувати задоволення”. — підсумовує Анастасія Котляр.

Раніше ми розповідали:

HUBZ PSYCHOLOGY В КИЄВІ: ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ