Олеся Борисова: “Взаємодія і підтримка військових рідними та близькими”

У межах соціального проекту “HUBZ Psychology” пройшов безкоштовний семінар для всіх, чиї близькі стали на захист України. Присвячений він був вкрай важливій темі: “Взаємодія та підтримка військових рідними та близькими”. Головною метою зустрічі стало збереження та відновлення психічного здоров’я нації, загального благополуччя та якості життя військових та їхніх близьких. Взяти участь у заході могли всі бажаючі, адже він проходив не тільки офлайн в Одесі, але й у форматі ZOOM-конференції. 

Спікеркою семінару стала Олеся Борисова — психологиня, кейс-менеджерка мультидисциплінарної команди психологічної реабілітації військових, викладачка, кандидатка юридичних наук. Під час заходу було розглянуто ряд важливих питань, що стосуються потреб захисників та захисниць у цивільному житті, а також особливостей спілкування з ними.

Варто розуміти різницю життя на фронті та в тилу

Під час семінару на тему: “Взаємодія та підтримка військових рідними та близькими” психологиня Олеся Борисова зазначає, що цілі, які ставить перед собою людина, перебуваючи на лінії фронту зводяться до двох. Перша з яких — вижити, друга — зберегти побратимів та посестер. Тоді як у цивільному житті людина зазвичай  будує плани, пов’язані з кар’єрою, стосунками, дозвіллям, хобі тощо. І цю різницю вкрай важливо усвідомити. 

“Захисники та захисниці, з якими доводилось працювати, говорять, що там простіше, незважаючи на те, що кожної секунди є величезний ризик втратити життя або здоров’я, що постійно відчуваєш дискомфорт (холод, голод, втому тощо). Втім, там є певні “плюси” про які також зазначають військові принаймні нам, психологам, можливо вони не кажуть про це у відкритій бесіді. На фронті є певна атмосфера, в якій вони почуваються дуже сильними, поруч з ними побратими, які готові один за одного віддати життя. Це про особливе відчуття єдності, якому немає аналогу у звичайному житті. Крім того, є велика кількість адреналіну, а також є момент визнання. Це те, що певним чином надихає. Також це відсутність страху. Вони  більше не боятимуться тих речей, перед якими відчувають страх ті, хто не був на війні. І це саме те, що дає ці певні “плюси”. — зазначила психологиня.

Також Олеся Борисова акцентує увагу на зміні цінностей у людей, які перебувають на фронті. Сімейні стосунки, гарні відносини з людьми, побутовий комфорт, задоволення зовнішністю та інтимним життям, саморозвиток тощо відходять на другий план. Цінність —  це життя побратими та посестри, з матеріального — зброя. Психологиня наголосила на необхідності розуміння та прийняття цих аспектів з боку рідних та близьких. 

Військові відчувають постійну напругу та зосереджені лише на тому, що дозволяє їм вижити

Психологиня зауважила на тому, що близьким та рідним військових потрібно взяти до уваги той факт, що відчуття у військових загострюються, а емоції “вимикаються”. Саме ці два аспекти дозволяють людині на фронті вижити. Вони мають бути завжди напоготові, не дозволяти собі панікувати, не відволікатися на неважливе. При чому неважливе — це все те, що не слугує виживанню. По суті, військові звикли робити лише те, що слугує виживанню.  Крім того, необхідно розуміти той факт, що повертаючись з фронту на ротацію, лікування або у відпуску, військові думками все одно перебувають там — на війні. Тому, близьким та рідним військовослужбовців не варто сприймати цю особливість на свій рахунок.

Головні потреби тих, хто повернувся з фронту

Під час семінару на тему: “Взаємодія та підтримка військових рідними та близькими” Олеся Борисова наголосила на тому, що близькі та рідні мають бути готовими до можливих змін в темпераменті, манері спілкування та настрої того/тієї, хто повернувся з фронту. Нерідко зміни можуть стосуватися також інтимних потреб. 

Втім, перш за все, люди, які повертаються з війни, потребують відчуття спокою. Саме тому рідним варто утримуватись від претензій у бік людини. Крім того, потрібно мінімізувати активність. Важливо уникати перебування у шумних, людних місцях таких як кафе або кінотеатри. Найкращим місцем відпочинку буде перебування на природі. Звісно, якщо людина це полюбляє. Не останнє місце у переліку потреб займає фізіотерапія та смачна їжа.

Важливо: Родина має бути готовою до змін, які відбулись з людиною, і не перебувати у хибних очікуваннях.

Що робити рідним та близьким захисників/захисниць, коли важко?

Психологиня зазначила, що, насамперед, важливо не залишатися сам на сам з проблемою. Якщо Вам важко, не бійтеся звернутися за допомогою матеріальною або психологічною. Віднайти внутрішній ресурс та сили також можуть допомогти відвідування груп підтримки. Там можна отримати абсолютно новий досвід, нове коло спілкування, позитивні враження. 

Крім того, відволіктись можливо, займаючись собою і своїм саморозвитком.

Важливо: Пам’ятаєте про те, що Ви не одні. Є люди та фахівці, які готові допомогти Вам, головне — бути відкритими до цієї допомоги.

Раніше ми розповідали:

ТОНКОЩІ СПІЛКУВАННЯ З ВІЙСЬКОВИМИ: ЩО ДОРЕЧНО, А ЩО НІ?