В рамках соціального проекту HUBZ Psychology одночасно у двох містах України, Києві та Одесі, пройшла Освітньо-професійна конференція “Належні практики психологічної допомоги у воєнний час”. Під час конференції була презентована навчальна програма “Психологічна допомога військовослужбовцям та їхнім родинам”. Розробниками цієї програми виступили фахівці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського та Інституту Сучасних Професій (м. Одеса), за підтримки та сприяння інформаційної агенції HUBZ Inform.
Деталі конференції
Освітньо-професійна конференція “Належні практики психологічної допомоги у воєнний час” була присвячена не тільки обговоренню психологічних труднощів, з якими стикаються українці сьогодні, а надзвичайно серйозній темі, що постає справжнім викликом на шляху ментального здоров’я української нації, — психологічна реабілітація військовослужбовців та їхніх родин.
Спікери конференції
- Сергій Чуднявцев — дитячий та сімейний психолог, кандидат медичних наук, автор навчальних програм та книг з побудови сімейних відносин та виховання дітей. Розповів про особливості психологічної підтримки дітей та підлітків під час війни.
- Ганна Велічко – клінічний психолог, завідувачка Центру Раннього Втручання Одеса, головний психолог Одеського обласного медичного центру психічного здоров`я, аспірантка ДЗ «Південноукраїнський національний університет імені К.Д. Ушинського». Підняла питання психологічної стійкості самих фахівців, які надають психологічні консультації.
- Андрій Костюк – начальник відділу психологічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області, підполковник поліції, кандидат психологічних наук, професор кафедри криміналістики та психології ОДУВС, голова ДЕК у МАУП (Одеський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом). Розповів про особливості надання психологічної підтримки військовослужбовців.
- Тетяна Марініна — керівниця центру медико-психологічної реабілітації “Mental Health of People” та ГО “Всеукраїнська асоціація психологів травмофокусованої практики”, клінічний психолог, психотерапевт травмофокусованої практики, біотерапевт, старший викладач кафедри психології Університету сучасних знань. Розповіла про техніки стабілізації психофізіологічного стану військовослужбовців, що є ефективними з урахуванням специфіки війни в Україні.
- Ольга Прокопенко — гештальт-терапевт, членкиня ГО “Всеукраїнська асоціація психологів травмафокусованої практики”. Представила проект “Донбаський синдром” — документальний фільм, присвячений особливостям роботи з психотравмами військовослужбовців на фронті.
- Юрій Велікдус – психотерапевт у методі позитивна психотерапія, гештальт-терапевт. Працював із БФ “Життєлюб”, на гарячій лінії КМДА, у міжнародних проектах Medair та Ecom. Розповів про психологічні проблеми, з якими найчастіше звертаються військовослужбовці.
- Микола Олофінський – психолог з досвідом більше 20 років, військовий, психотерапевт, спеціаліст у галузі екстремальних переговорів, експерт у роботі зі страхами та агресією. Розповів про особливості психологічної реабілітації та процесу адаптації ветеранів до цивільного життя.
- Олеся Борисова — психологиня, кейс-менеджер мультидисциплінарної команди психологічної реабілітації військових, кандидат юридичних наук. Одна з розробників навчальної програми для психологів “Психологічна допомога військовослужбовцям та їхнім родинам”. Розповіла про особливості та переваги навчальної програми.
Навчальна програма
Навчальна програма “Психологічна допомога військовослужбовцям та їхнім родинам” розроблена для практикуючих психологів і психотерапевтів, лікарів різних спеціальностей, педагогів, директорів та керуючих, менеджерів з персоналу, військових, випускників психологічних та педагогічних спеціальностей.
По проходженню навчання фахівці зможуть організовувати та вміти надавати психологічну допомогу військовослужбовцям, дорослим, дітям, підліткам в екстрених та кризових ситуаціях, у тому числі у польових умовах.
“Це програма, яка дозволить здобути корисні знання. Буде дуже багато цікавого. Є один важливий момент, який варто зрозуміти. Якщо Ви обираєте цей шлях, на мій погляд, це шлях певної самопожертви, коли Ви йдете на служіння людям — допомагаєте, “ставите їх на ноги”. Людей, які потребують допомоги, вже досить багато. Отже, треба розуміти, що коли хлопці та дівчата повернуться з фронту, після перемоги, ми всі стикнемося з тим, що буде дуже багато роботи” , — наголосив Андрій Костюк.
“Психолог має бути дуже стійким до того досвіду, який принесе йому у кабінет захисник/захисниця. Варто пам’ятати про те, що для військових люди поділяються на своїх та чужих. Свої — це ті, хто був на фронті і має бойовий досвід. Хто не був — це чужі. І навіть члени родини, на жаль. Тому один з блоків навчальної програми буде про те, як працювати з членами родин, як допомагати адаптувати, бо на цьому шляху психоедукація (ред. — пояснення і донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров’я, психологічні негаразди та їх наслідки для особистості ) — це наше все.
Зокрема, Ви дізнаєтесь про різні кейси, різні формати, певні скрипти, які мають бути у психолога. Адже, коли людина приходить до фахівця за власним бажанням, вона відкрита й готова працювати одразу. Коли людину направляє лікар , бо так за нормативно-правовими актами належить, або члени родини наполягають, наприклад, людина приходить і проявляє супротив. Це може бути антагонізм або момент знецінення. У цьому випадку, у Вас є година, щоб змінити ставлення людини до процесу. Для цього необхідно мати певні навички, — пояснила Олеся Борисова.
Важливо: Це програма післядипломної освіти зі здобуттям сертифікату державного зразка. Для того, щоб дізнатися більше про навчальну програму та зареєструватись для участі – переходьте за цим посиланням.










Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
