День захисту прав жінок, а не свято продавців тюльпанів

Сьогодні, в першу чергу, – день захисту прав жінок, їхньої солідарності за відстоювання рівних прав у сучасному суспільстві. Ми хоч у цьому сенсі далеко просунулись за останні сто років, але цього все одно не достатньо – і про це треба пам’ятати. І ми щоденно повинні робити щось, щоб цю ганебну ситуацію виправити.

Саме про це сьогодні треба говорити, і це повинна бути головна частина не вітань, але дискусій і серйозних розмов у цей день. А також – вшанування наших половинок, рівноцінних та рівноправних. А не день задаровування тюльпанами, шоколадками та спідньою білизною.

Незламні та героїчні

Нагадаю, що сьогодні в лавах Збройних Сил України служать понад 50 тисяч жінок. Це бойові медики, зв’язківці, артилеристки, розвідниці, службовці сфер логістики та десятки інших посад та спеціальностей. Усі вони щоденною клопіткою працею наближують Перемоги. І вони у цій складній, жорсткій військовій структурі, ще й у воєнний час, теж мають ще більше проблем з визнанням їхніх прав. Приниження, стигматизація, недовіра, притиски та зневага – все це є, і з цим теж треба розбиратись та виправляти. Дуже соромно це визнавати, але це правда і її не сховаєш.

Тим часом, наші героїні мужньо і далі виконують свій обов’язок, захищають країну, отримують поранення та гинуть. Я не буду згадувати нікого – їхніх імен багато, і всі вони – гідні нашої поваги та підтримки. Як рівноцінні та рівноправні, ще раз наголошую.

Тому – дякую вам за все, наше мужнє жіноцтво. За мужність, за волю, за красу, за таланти, за те що тримаєте фронт як на нулі, так і вдома.
……………..
На фото – грузинка Марі Нана Махарадзе, яка у квітні 1989 року виходила на антикомуністичні мітинги. І вчора саме вона стояла під тим крижаним потоком води з брандспойта поліції, але вже у березня 2023 року. Тепер – захищаючи право європейського вектору розвитку країни.

Сьогодні підніму келих за вас – за незламних, мужніх і коханих українок.

Ви наші найкращі – були, є і будете!

Ілюстрація ZMINA