Сексуальність – запускаємо серію матеріалів про інтимне життя      

Друзі, пропонуємо вашій увазі серію публікацій, яка торкається найпотаємніших людських стосунків – сексуальних. Усі три публікації створені через призму сучасної ситуації в Україні: зважаючи на війну та всі аспекти, що з цим пов’язані. Це будуть розповіді, які дадуть відповіді на важливі питання, що стосуються сексуальності: витоків цього явища, його основ, модифікацій, а також розширення діапазону почуттів партнерів. Навіть підготуємо поради, щодо еротики та сексу з партнером на відстані, буде цікаво та корисно!

Сексуальність: витоки, свідомі та підсвідомі модифікації (частина 1)

Будь-яка соціально-історична реальність характеризується своїми особливостями, станом соціальних інститутів, регламентацією сексуальної поведінки індивідів у різних сферах життя, зокрема й у сімейному.  Чи то Перша чи Друга світова війна, чи то Франція, Німеччина, Англія, США, Росія чи Україна – перебільшення «мужньої мужності», привабливе перебільшення «ніжної жіночності» можна зустріти скрізь і будь-коли, навіть в умовах війни.  У контексті питання про сексуальність, можна зауважити, що в сучасному суспільстві є умовно, як мінімум, два сценарії сексуальної поведінки сім’ї:

• в умовах мирного часу,
• під час перебігу війни.

Однак ні сексопатологія, ні статева освіта, ні служба сім’ї не можуть успішно розвиватися, не спираючись на фундаментальні спільні наукові дослідження про стать та сексуальність. І не має значення, мир чи війна, адже сексуальна поведінка є «молекулярним рівнем» усіх інших підсистем і елементів. Мова піде про вкрай складні питання: інтелектуальної терпимості та поряд із цим – сексуальної нетерпимості/потреби (як чоловіків, так і жінок).

Сучасні знання щодо сексуальності є верхівкою, адже це синтез біології, медицини, етнології, філософії, культури, навіть науки Камасутри та інших. Якщо раніше установка на статеве утримання підкріплювалася релігійно-етнічними доводами, то на сьогодні сексологія, як міждисциплінарна галузь, оперує такими поняттями, як «лібідо», «сексуальна енергія = життєва енергія», «активізація сексуальної енергії = активізація бізнесу», «різноманітне  сексуальне життя (пари) = додатковий стимул пізнання себе» тощо.

А що каже наука?

Фрейд розглядає сексуальність не як приватний, локальний, аспект людського життя, а як її основу та стрижень. Статевий потяг, «лібідо» становить, за Фрейдом, джерело всієї психічної енергії індивіда, а всяке емоційне задоволення він називає сексуальним. Ядро того, що ми називаємо любов’ю, – писав Зигмунд, – статеве кохання, метою якої є сексуальна близькість. «Сексуальні імпульси» включають усі емоційні та дружні потяги, до яких у просторіччі застосовується слово «кохання» [3].

При цьому сьогоднішнє розуміння пластичності людської сексуальності, зокрема подолання хибних уявлень та страхів щодо мастурбації, активно змінюють консервативно-патріархальні установки по відношенню до жінок. Адже жінка  –  повноцінний партнер, інтереси якої мають також враховуватися. І в умовах мирного часу, і під час війни, якщо пара у розлуці, але все ж таки має змогу на комунікацію.

Саме тому, задля збереження сімей, відносин на відстані під час війни необхідно поступово витягувати з підсвідомості такі речі, про які звикли не думати. Це можуть бути еротичні сни, еротичні фантазії, сексуальні іграшки, не червоніючи та не заходячи у «культурний шок»… Окрім цього розширилися межі мовної пристойності: багато слів, які ще недавно вважалися доволі відвертими, тепер увійшли до широкого обороту  у контексті «зрощення почуттів» та «емоційної відкритості».

Чи варто пригнічувати сексуальність?

Відомо, що норма або еталон ніщо інше, як усереднення відхилення від оптимуму. Пригнічення сексуальності породжує неврози, а її свобода це занепад культури. Репресивна статева мораль, яку людство сплачує за розвиток цивілізації, – в умовах війни вже не діє. Прийняття чуттєвості не означає відмови від контролю та самоконтролю, розпущеності.

Освоєння глибинних пластів сексуальності не менше, ніж поширення наукових сексологічних знань, сприяє формуванню більш здорових установок щодо цього у масовій свідомості. Жінка та чоловік можуть бути як окремо, так і разом, зберігаючи ідею індивідуального «закритого тіла» для сторонніх партнерів.

Важливо згадати, що за часів, коли не існувало перешкод сексуальному задоволенню, та, ймовірно, в період занепаду давніх цивілізацій, – кохання знецінювалося… І життя ставало порожнім, потрібні були сильні реактивні утворення, щоб необхідна емоційна цінність кохання могла знову відродитися. Навіть в умовах війни не є прийнятним таємне сексуальне життя (задоволення власних потреб), за умов, якщо партнер ніколи навіть і не дізнається. Результатом може стати повне енергетичне охолодження чоловіка та жінки [2].

Сексуальність умовно тут доцільно розподілити на такі частини, як:

• «процес» – це про креативний секс, який виступає як складова обов’язку і здійснюваний в рамках законного шлюбу,
• «потіха» –  це вже як вийде, із ким вийде.

У зв’язку із цим можна помітити, що «аскетична» тенденція буде мати своїм наслідком підвищення психічної цінності кохання, якого ніколи не могла досягти  пара навіть будучи разом. 3игмунд Фрейд, таким чином, рішуче проти «сексуальної свободи», вважаючи її небезпечною та шкідливою утопією.  Це також набуває неабиякого сенсу і  в теперішніх реаліях, коли пари перебувають  у розлуці через війну.

(далі буде)

Джерела:

1. Келлі Г.Ф., «Основи сучасної сексології». Переклад з англійської А.Голубєв, К.Ісупова, С.Комаров, В.Мисник, С.Панков, С.Рисєв, Є.Турутіна. 2000 р. 896 с.
2. Бейкер Робін, «Постільні війни. Зрада, сексуальні конфлікти та еволюція стосунків». 2013 р. 400 с.
3. Зигмунд Фрейд, «Психологія сексуальності». Переклад Є. Тарнавський. 2019 р. 160 с.

Ілюстрація sexology.org.ua

Зверніть увагу, раніше ми писали про те, як зберегти близькість на відстані (практичні поради сексолога).