Остеохондроз – звір, який лякає всі покоління українських пацієнтів без винятку. Бо, як казав класик, «остеохондрозу всє возрасти покорни». Жартую – класик, звісно, говорив не про це.
Я вже писала раніше, що остеохондроз – не діагноз. Нагадаю для новеньких: зміни в структурах хребта на рентгені чи кт/мрт не є діагнозом. Навіть страшні слова в описі до цих досліджень «субхондральний склероз», «унковертебральний артроз», «спондилоартроз», «початкові прояви протрузій міжхребцевих дисків» НЕ є діагнозом! Це зміни, які відрізняються від абсолютної норми і які рентгенолог описує в заключенні.
Часто ці зміни свідчать не про патологічний процес, а про невпинний ПРИРОДНІЙ процес старіння. Ми з віком не молодшаємо, на жаль. І кістки, суглоби, як і решта органів, мають тенденцію «зношуватись».
Діагноз – це скарги, анамнез, дані об‘єктивного обстеження, лабораторні дані, дані інструментального обстеження. Аж ніяк не єдина фраза в кінці заключення мрт: «остеохондроз».
Моя вам порада: не намагайтесь вилікувати природній процес – це неможливо!
А що можливо?
Можливо зупинити біль, запалення, якщо правильно підібрати точку прикладання – знеболення за допомогою м’язевих технік чи лікарських засобів.
А може ваші скарги взагалі не пов’язані з тим, що знайшли на рентгені чи на мрт? Дайте можливість спеціалісту розібратися, бо це ж нас вчать роками розбиратися в складному ланцюгу “скарги-симптоми-синдроми-діагноз-лікування”.
Ще раз: остеохондроз – не діагноз, тому його вилікувати неможливо. Дуже шкода, якщо ви розчаровані таким висновком, але життя часто розчаровує.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.