Системні наслідки руйнування соціальних зв’язків і накопичений хронічний стрес – починають все сильніше проявлятися в психологічному стану і працездатності цивільних людей. Останніми днями, практично одночасно, почув схожі скарги від кількох великих і маленьких комерційних організацій. А також від співробітників однієї державної служби і від двох громадських організацій.
Симптоми майже однакові:
- ейфорійні стани, коли співробітники заперечують наявність очевидних проблем і обмежень та беруть на себе обов’язки, які не можуть виконати
- більш частий симптом – втрачають енергію, проявляють пасивність, втрачають віру у свої сили і здатність досягти потрібних результатів.
Відтак, в організаціях зростає «плинність кадрів», знижується моральний дух та продуктивність, збільшується кількість особистих конфліктів. Що ж робити?
Як подолати хронічний стрес?
Базових стратегічних рекомендації тут дві – вони ті ж самі, які працюють у військових також. І, як завжди в нашому проєкті, це не теоретичні гіпотези, а узагальнення реального сучасного досвіду. Хоча багато теорій ці висновки з радістю підтримують. Потрібно:
- повернути людям відчуття того, що вони роблять важливу справу,
- посилити соціальні зв’язки.
Завдання «посилення відчуття важливості своєї діяльності» у роботі з військовими – не просте, через те, що загальна місія їх діяльності очевидна. Але ми радили це виконувати через пояснення людям їхніх тактичних і стратегічних бойових завдань та їх участі в загальних планах.
А щодо соціальних зв’язків, то ми використовували модель із чотирьох видів зв’язків (вертикальні, горизонтальні, «домашні» і зв’язок із самим собою). На базі чого розробили набір рекомендацій для командирів і МПЗ – щодо організації конкретних заходів. Частиною допомоги у цій роботі стане також наш посібник «Як ви, командире?», друк якого сьогодні, завдяки вашій підтримці, ми змогли оплатити.
Ми вже розпочали роботу по узагальненню сучасного українського досвіду про те, як це краще зробити в цивільних обставинах. І я буду щиро вам вдячний, якщо ви в особистій бесіді поділитеся своїм баченням виникаючих складнощів – і тим, як ви з ними справляєтеся або не справляєтеся. Пишіть мені на мою сторінку в мережі Фейсбук.
Також, буду дуже вам вдячний, якщо ви підтримаєте друк посібника «Як ти, ветеране?», який зараз на верстці і який ми б хотіли запустити в друк вже наступного тижня.
Ілюстрація з пам’ятки з програми «Профілактика та запобігання самогубств серед військовослужбовців» у рамках курсу підготовки інструкторів з першої психологічної допомоги та відновлення в екстремальних (бойових) умовах. Моя особиста подяка куратору курсів підполковнику Олегу Домбровському і організатору курсів Родіону Григор’яну!
Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про планові операції в Україні – платні чи безкоштовні?
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.