Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

Щорічно Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю відзначають 5 травня. У далекому 1992 році саме в цей день люди з інвалідністю з сімнадцяти країн одночасно провели перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права. Метою цієї дати є привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю, до потреби захисту їхніх прав та гідності, в тому числі права на рівні можливості. А також боротьби з дискримінацією та соціальною стигматизацією в контексті здоров’я.

На сьогодні кількість людей з інвалідністю в Україні сягає майже 2,7 мільйонів. За рік від початку повномасштабного вторгнення цей показник підвищився на 27 тисяч. На превеликий жаль, в умовах війни він з кожним днем зростає. Саме тому, інклюзивність є одним з пріоритетних напрямків розвитку держави. При чому ключовим завданням залишається подолання існуючої в українському суспільстві  дискримінації та упередженості по відношенню до людей з інвалідністю, а також у ставленні до питань безбар’єрності та інклюзії.

Дискримінація за ознакою інвалідності: як розпізнати?

Дискримінація за ознакою інвалідності означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності. Метою або результатом якої є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у будь-якій сфері життя. Далі про форми дискримінації.

Пряма та непряма дискримінація

Пряма дискримінація – це коли до людини з інвалідністю ставляться менш прихильно, ніж до людей без інвалідності в тих же чи подібних обставинах. Наприклад, роботодавець відмовляє у працевлаштуванні людині з інвалідністю, бо вважає, що такий працівник буде постійно перебувати на лікарняному.

Непряма дискримінація – це коли існує нейтральне правило або однакова для всіх політика, але вони негативно впливають на людей з інвалідністю. Наприклад, всі претенденти на посаду державного експерта мають пройти тестування на наявність аналітичних здібностей, зокрема абстрактне та числове мислення. Такий тест не зможуть пройти особи з порушеннями зору, оскільки графічна інформація, з якої складається відповідний тест, не зчитується програмами екранного доступу.

Важливо! Пам’ятайте, обмеження прав через інвалідність може бути виправданим залежно від визначення прямої чи непрямої дискримінації. Наприклад, відмова надати водійські права людині з порушенням зору є виправданою. Адже, достатній зір є визначальним для водія. Встановлення певних фізичних вимог для деяких професій (пожежники, поліцейські, рятувальники) також буде виправданим критерієм, хоча для більшості людей з інвалідністю ці професії й будуть недоступними.

Утиск

Це повторювана та небажана для людини з інвалідністю поведінка, що принижує її гідність або створює до неї негативне відношення через інвалідність. Наприклад, керівник фірми на спільних нарадах, роздаючи завдання своїм підлеглим, працівнику з інвалідністю дає найпростіші завдання, аргументуючи це тим, що через інвалідність він не зможе виконувати складніші завдання. На всі спроби працівника з інвалідністю змінити цю ситуацію, він отримує відповідь, що він і так має бути вдячним, що його взяли на роботу. Згодом й інші працівники фірми змінили своє ставлення до працівника з інвалідністю, що відобразилось в ігноруванні його ініціатив по роботі та спілкуванню.

Відмова в розумному пристосуванні

Це не врахування в конкретному випадку особливостей, пов’язаних з інвалідністю, що призведе до порушення прав людини з інвалідністю. Наприклад, людина з порушеннями мовлення звернулась до навчального закладу із заявою щодо зміни усного іспиту на письмовий, проте їй було відмовлено з причини, що перевірка знань студентів має бути однаковою для всіх.

Підбурювання до дискримінації

Це вказівки, інструкції або заклики до дискримінації людини через її інвалідність. Наприклад, керівництво розважального центру дало усні вказівки своїм працівникам не пропускати в ігрові кімнати дітей з видимими формами інвалідності, бо вони будуть заважати іншим дітям та батькам.

Дискримінація заборонена законодавством України!

Дискримінація заборонена Конституцією України та низкою інших законів та підзаконних актів. Рамковим законом, який надає узагальнююче визначення дискримінації, визначає її форми та забороняє дискримінацію, зокрема й за ознакою інвалідності, є ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Дія цього закону розповсюджується на наступні сфери:

• громадсько-політична діяльність;
• державна служба та служба в органах місцевого самоврядування;
• правосуддя;
• трудові відносини, у тому числі застосування роботодавцем принципу розумного пристосування;
• охорона здоров’я;
• освіта;
• соціальний захист;
• житлові відносини;
• доступ до товарів і послуг;
• інші сфери суспільних відносин.

Якщо права людини з інвалідністю порушені, куди можна звернутися?

Якщо права людини з інвалідністю порушені можна звернутися із заявою до органів Прокуратури або до суду. Люди з інвалідністю 1 та 2 груп звільняються від сплати судового збору та державного мита, крім підприємців, що звертаються до господарських судів. 

Якщо Ви потребуєте правової допомоги, можете звернутись до Національної Асамблеї людей з інвалідністю України за телефоном: +38 (044) 279 61 82.

Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про те, як коректно говорити про людей з інвалідністю.