Лікарі, політики та тютюновий лобізм – що у них спільного?

Тютюнові компанії десятиліттями користуються моделлю “harm reduction” (“зниження шкоди”). Це робиться для того, щоб ввести в оману суспільство і приховати реальні наслідки вживання тютюнових і нікотинових виробів. Таким чином, вони намагаються зробити свій продукт більш привабливим і залучити якомога більше нових споживачів, особливо серед молодої аудиторії. Тютюновий лобізм, який ця індустрія використовує задля досягнення своїх цілей, мало назвати неетичним. Big Tobacco активно залучає представників медичної галузі та розбудовує мережу лобістів серед недоброчесних чиновників та політиків у різних країнах світу для просування своїх інтересів. Розберімося, як це виглядає на практиці та як цьому можна й треба протистояти.

Як тютюнові компанії залучають медиків для створення ілюзії більш “безпечного куріння”?

Залучення лікарів для популяризації куріння – далеко не новий метод маніпуляції суспільною думкою з боку тютюнових корпорацій. Першою сигаретною компанією, яка використала лікарів у своїй рекламі, була American Tobacco, виробник “Lucky Strike”. У 1930 році вона опублікувала рекламу, в якій стверджувалося, що “20 679 лікарів кажуть, що “LUCKIES менш подразнюють” горло.  Для того, щоб отримати цю цифру, рекламне агентство American Tobacco розіслало лікарям блоки сигарет…. І лист із запитанням, чи вважають вони, що “Lucky Strikе” “менш подразнюють чутливе і ніжне горло, ніж інші сигарети”. Зазначивши при цьому, що “дуже багато людей” вже сказали, що так і є. 

У 1937 році компанія Philip Morris пішла далі, й випустила рекламу в “Saturday Evening Post”. У ній стверджувалося, що лікарі провели дослідження, яке показало, що “коли курці перейшли на Philip Morris, усі випадки подразнення повністю зникли”. Звісно, той факт, що Philip Morris спонсорував цих лікарів, замовчувався. У 1946 році компанія RJ Reynolds Tobacco запустила рекламну кампанію під гаслом: “Лікарі курять Camel частіше, ніж будь-які інші сигарети”. 

До середини 1950-х років, коли тютюновим компаніям довелося зіткнутися з переконливими доказами того, що їхня продукція викликає рак легень, рекламні стратегії почали змінюватися.

Сучасний стан тютюнового лобізму

Утім, тютюнові корпорації й зараз використовують медичну галузь для просування своїх інтересів. Наприклад, Philip Morris International уклав угоду на  2,9 мільйона доларів з одним із найбільших провайдерів медичної освіти в США  “Medscape”. Суть угоди – надання акредитованих курсів безперервної медичної освіти (CME) з відмови від куріння для лікарів та інших постачальників медичних послуг. На щастя, ця “освітня” угода була скасована після того, як BMJ і The Examination викрили її.  

Ще один приклад тютюнового лобізму з використання лікарів – у нас в Україні. Та ж сама Philip Morris, порушуючи місцеве законодавство, мала намір профінансувати онлайн участь лікарів-онкологів у міжнародній конференції ASCO 2024. Після чого лікарі були зобов’язані зустрітися з представниками компанії для обговорення маніпуляційної тактики тютюнової індустрії “harm redaction”. На щастя, Українська спілка клінічних онкологів (OncoHub) відмовилася від співпраці з тютюновою компанією.

Масштаби залучення тютюновими компаніями лікарів та науковців шокує. Зокрема відомо, що у 2021 році Philip Morris придбала за 820 мільйонів доларів відому данську компанію Fertin Pharma. Вона спеціалізується на дослідженні, розробці та виробництві жувальної гумки, розчинних таблеток та інших пероральних засобів для доставки активних інгредієнтів, включаючи нікотин. Крім того, тютюновий гігант викупив за 1,5 мільярда доларів одну з провідних європейських компаній з виробництва інгаляційних препаратів Vectura. Інтерес Philip Morris в основному полягав у аерозольних технологіях, подібних до тих, що містяться в електронних сигаретах.

Разом з тим, тютюнові гіганти активно впроваджують благодійні проєкти, спрямовані на допомогу медичним закладам і установам. Або ж спонсорують подібні проєкти через неприбуткові організації. Таким чином, з одного боку маніпулюючи свідомістю населення, з іншого – посилюючи вплив на громадський сектор, а також органи влади. 

Як тютюнові компанії впливають на формування політик?

Тютюновий лобізм є одним із багатьох способів, якими індустрія намагається втручатися в політику, спрямовану на зменшення вживання тютюну та запобігання споживанню молоддю продуктів, що викликають залежність. Тютюновий лобізм поширений у всьому світі.

У 2019 році вперше був представлений звіт Глобального індексу втручання тютюнової індустрії (Global Tobacco Index – GTI). Він базується на загальнодоступній інформації про втручання тютюнової індустрії у країнах та відповіді їхніх урядів на це втручання. А також документує зусилля урядів щодо виконання статті 5.3 Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби з тютюном. До показників за якими вимірюють втручання тютюнової індустрії у державні справи належать:

• рівень участі індустрії у розробці політик; 
• діяльність із корпоративної соціальної відповідальності, пов’язаної з тютюновою промисловістю; 
• пільги, надані тютюновій індустрії;
• непотрібна взаємодія між державою та індустрією; 
• заходи щодо прозорості; 
• запобігання конфлікту інтересів; 
• заходи, що запобігають впливу тютюнової індустрії на державу.

Перший звіт Глобального індексу втручання тютюнової індустрії у 2019 році охопив 33 країни; другий – 57; третій – 80; а  четвертий – вже 90 країн.

Відповідно до звітів, серед країн з низьким рівнем втручання тютюнової індустрії в політику – Уганда, Франція, Нова Зеландія і Нідерланди. Безумовно, низький індекс втручання є наслідком впровадження посиленого антитютюнового законодавства. Так, наприклад, в Уганді вимагають від промисловості звітувати дані про свою лобістську діяльність. Щодо Франції, то у 2016 році там були прийняті положення, які поширили заборону реклами, просування та спонсорства тютюну на діяльність благодійників. Включаючи корпоративну соціально-відповідальну діяльність тютюнової індустрії. Своєю чергою, наприклад, в Новій Зеландії публікують доходи тютюнової промисловості. А в Нідерландах є протокол для державних службовців, які взаємодіють з тютюновою промисловістю. Їхній Кодекс доброчесності (Gedragscode Integriteit Rijk) містить вказівки щодо взаємодії з тютюновими лобістами. 

Натомість серед країн з критично високим рівнем втручання тютюнових компаній в державну політику – Японія і Швейцарія. Щодо Японії, то там тютюновий лобізм буквально на найвищому рівні. Адже державі належить 33% тютюнової компанії Japan Tobacco Group. А вона має також транснаціональне відгалуження – Japan Tobacco International (третя у світі тютюнова компанія, яка продає свої вироби в 130 країнах світу). Це викликає прямий конфлікт інтересів, адже запровадження міжнародних стандартів щодо обігу тютюну та контролю над втручанням індустрії стикається з прямим лобі безпосередньо в уряді Японії. Чиновники самі проти будь-яких змін у бік посилення антитютюнового законодавства. Як наслідок, в Японії не заборонена реклама та спонсорство тютюну, медичні попередження на пачках обмежені лише текстовими попередженнями. А будь-які зустрічі урядовців із представниками індустрії не афішуються. 

А що в Україні?

Всі чотири звіти Глобального індексу втручання тютюнової індустрії охоплювали Україну. Так, згідно з першим Україна посіла 15 місце серед 33 країн, згідно з другим – 27 із 34 місць серед 57 країн; згідно з третім – 52 місце із 80 держав. У четвертому Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії, Україна піднялася на 20 балів і зайняла 16 місце в рейтингу серед 90 країн світу. Однією з причин покращення становища України, у порівнянні з попереднім періодом, можна назвати  прийняття комплексного антитютюнового закону №1978, що відбулося наприкінці 2021 року. Так, з 11 липня 2022 року була запроваджена заборона куріння пристроїв для нагрівання тютюну (використовуються з glo, IQOS) у громадських місцях та робочих приміщеннях. А з 1 червня того ж року набули чинності вимоги щодо маркування електронних сигарет та рідин до них. Також були запроваджені медичні попередження, які інформують споживачів, що цей виріб є шкідливим для здоров’я і викликає залежність. 

Як працює тютюновий лобізм в Україні?

Ключова мета тютюнового лобізму — це збереження та розвиток можливостей для тютюнових компаній поширювати власну продукцію. Для блокування ініціатив, які б допомогли знизити поширеність куріння, застосовуються різноманітні інструменти. Наприклад, законопроєкти, які сприятимуть зменшенню впливу тютюнової індустрії та поширенню її смертельно небезпечної продукції, затягуються депутатами, які грають на користь індустрії. 

Зокрема, варто згадати про відтермінування вищезгаданого комплексного антитютюнового закону. Коли він був ще законопроєктом №4358, до нього було подано п’ять альтернативних варіантів. Два з яких були подані нардепами Мар’яном Заблоцьким та Євгеном Петруняком. Врешті-решт, жоден альтернативний законопроєкт не був ухвалений. Втім, спроби зірвати прийняття антитютюнового закону це не зупинило – до законопроєкту подали понад 500 правок, більшість з яких просто змінювали порядок слів у реченнях. Це так званий “поправковий спам”. Як результат – розгляд антитютюнового законопроєкту було затягнуто на два роки. 

Завдяки кому процвітає тютюновий лобізм в Україні?

Відомо, що вищезазначені парламентарі тривалий час “грають” на користь тютюнової індустрії. Зокрема, Мар’ян Заблоцький виступив співавтором законопроєкту № 3044а, який передбачає зниження ставки акцизного податку на сигарети для нагрівання (використовуються з пристроями IQOS, glo). Крім того, нардеп був ініціатором відхилення поправки № 174 до законопроєкту № 9206, яка передбачала заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння у місцях роздрібної торгівлі. Також Заблоцький запропонував альтернативний проєкт Закону № 9227-1. У своєму законопроєкті він пропонував надати перехідний період терміном 36 місяців на заборону тютюнових виробів з характерним запахом та смаком. Цікаво, що до того, як стати парламентарем, Заблоцький заснував ГО “Українське товариство економічних свобод”, яка у проміжку з 2017 по 2019 рік отримала від компанії Philip Morris 427 тисяч доларів. 

Щодо Євгена Петруняка — він виступив ініціатором правки до законопроєктів №1210, 1209, яка відстрочила на 6 місяців (до 01.01.2021) запровадження податку на рідини до електронних сигарет, прирівняння податку на сигарили та ТВЕН (сигарети для пристроїв IQOS, glo) до рівня сигарет. За оцінками міністра фінансів Держбюджет недоотримав внаслідок відстрочення 1,5 млрд грн. 

За зниження акцизу на сигарети для нагрівання виступав і голова фракції “Слуга народу” у парламенті Давид Арахамія. Зокрема, він запропонував знизити акциз на (ТВЕН) в Україні на 30% з 1 квітня 2021 року та вніс відповідну поправку до законопроєкту №4278.  Разом з тим, він заявляв, що домовився з Philip Morris про те, що нібито в обмін на зниження акцизу компанія зобов’язалася гарантовано сплатити до бюджету 11 млрд грн за 2021-2022 роки, незалежно від того, яку кількість товару вона продасть). Арахамія запевняв, що якщо акциз не знизити, то в Україні начебто виникне нелегальний ринок ТВЕНів, а як результат буде недотримання бюджету. Втім, за даними Київської Школи Економіки, у разі голосування за цю правку, у 2021 році бюджет недоотримав би 3 млрд грн від акцизних зборів на ТВЕН. 

Цікаво, що у Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, до якого й подавали правку, “за” проголосували 19 із 25 нардепів, більшість з яких – члени партії “Слуга Народу”.  Але завдяки спільним зусиллям громадськості, ЗМІ та інших парламентарів правку вдалось відкинути.

Новація в законодавстві – ухвалено важливий законопроект

Днями Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт №10190 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби”. Він містить податкові преференції для тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). Так, відповідно до законопроєкту, з 1 січня 2028 року акцизна ставка для сигарет та сигарил складатиме 90 євро на 1000 шт, а для ТВЕН – лише 72 євро на 1000 шт. Тобто податкова преференція для сигарет для нагрівання становитиме 20%. У результаті це призведе до зростання поширеності вживання тютюну серед молодих людей. За розрахунками фахівців ГО “Життя”, ухвалення податкової преференції для ТВЕН призведе до недоотримання в бюджет 15 млрд грн за 2025-2028 роки. І з кожним наступним роком недоотримання до держбюджету від акцизів на ТВЕН становитиме щонайменше 5,2 млрд грн.

При цьому, цікавим є той факт, що голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, неодноразово згадував Philip Morris у своєму Telegram. Зокрема, навесні 2022 року він наголошував, що Philip Morris передала українській армії 500 тис. пачок сигарет, а також відзначив тютюнового гіганта серед тих, компаній, які “під час війни попри все платять податки наперед”. До слова, саме Philip Morris International контролює 80% ринку сигарет для нагрівання в Україні. Тож податкові преференції для ТВЕН прямо відображають інтереси тютюнового гіганта. Варто нагадати, що Philip Morris визнана НАЗК міжнародним спонсором війни. А також є найбільшим платником податків до бюджету рф серед усіх транснаціональних компаній.

Як боротися з тютюновим лобізмом в Україні?

За ініціативи Бюро журналістських розслідувань “Свідомо” та Центру громадянського представництва “Життя” у 2011 році було започатковано антипремію “Золота коса”. Мета – висвітлення ганебної практики лобіювання інтересів “індустрії смерті” під прикриттям депутатських мандатів та державних посад,

“Заради об’єктивності вибору номінантів на антипремію “Золота коса” ще від початку створення антипремії запроваджена чітка система критеріїв, згідно з якими члени журі дають свої оцінки кожному кандидату.  Ці критерії — це фактичні дії номінантів в інтересах тютюнової індустрії. Номінантами антипремії “Золота коса” є народні депутати та представники виконавчої влади, які вчиняли дії, що мають ознаки просування корпоративних інтересів тютюнової індустрії або осіб пов’язаних з нею, протидіяли ефективним заходам з контролю над тютюном. Це можуть бути, наприклад, реєстрація конкретних законопроєктів, виступи, листи, звернення чи голосування цих депутатів. Ще один важливий критерій —  це співпраця чи наявність опосередкованого прибутку від діяльності тютюнової індустрії або осіб, пов’язаних із нею”, — зазначає журналістка-розслідувачка Марія Землянська.

Лауреати антипремії, що посіли перші три місця за тютюновий лобізм, відповідно до рейтингу отримують “Золоту”, “Срібну” та “Бронзову” коси. Спеціальна номінація “Золоте гальмо”  дістається представнику виконавчої влади. 

Серед призерів антипремії 2019-2023 років фігурували вищезгадані Мар’ян Заблоцький та Євген Петруняк. А також голова Комітету ВРУ VIII скликання з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, депутат ВРУ скликання від “Європейської солідарності”  Михайло Кобцев, депутат ВРУ VIII від “Народного фронту” Геннадій Кривошея, колишній депутат ВРУ IX скликання від партії “Слуга народу”, колаборант Олексій Ковальов, депутат ВРУ IX скликання від партії “Слуга народу” Ігор Фріс, заступниця голови фракції партії “Слуга народу” у ВРУ IX скликання, секретар Національної інвестиційної ради при Президентові України Галина Янченко. Серед володарів спеціального призу “Золоте гальмо” 2019-2023 років: колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді, голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська. А також Олександр Мельниченко та Сергій Цівкач, нинішній та колишній директори UkraineInvest – урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій.

Голова правління ГО “Антикорупційний штаб”, заступник голови Громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик:

“У нас набув чинності ЗУ “Про лобіювання”, який фактично вже легалізує питання лобізму, і дає необхідність всім так званим тютюновим лобістам реєструватися в реєстрі прозорості та звітувати про ті кошти, які вони отримують, і з якими рішеннями це все пов’язано для того, щоб розуміти як тютюнові компанії впливають на народних обранців чи на органи державної влади. Фактично цей закон мало може вплинути на те, як на сьогодні тютюнові компанії використовують своїх людей для тиску на депутатів. Чому? Є окремі представники компаній, які фактично сприяють нашим депутатам чи посадовцям. Наприклад, розслідування Bihus.Info виявило, що голова фракції  “Слуги народу” у ВРУ Давид Арахамія користується автівками, які належать компанії, пов’язаної з Борисом Кауфманом — власником майже монопольного тютюнового дистриб’ютора “Тедіс-Україна” …. Я маю великі сумніви, що імена тих, хто здійснює цей вплив, ми побачимо в реєстрі прозорості. Тому ми маємо далі збільшувати розслідування і демонструвати хто і яким чином може впливати на наших посадовців, які надалі приймають рішення на користь тютюнових компаній. Це зробить процес прозорим і мінімізує тютюновий лобізм в Україні”.

Суспільство повинно знати правду про тютюновий лобізм та імена активних лобістів. Щоб на наступних виборах добряче замислитись над тим, чи варто довіряти їм мандат. Те саме стосується і зменшення лобістів в органах місцевого самоврядування та серед чиновників, які часто підіграють інтересам тютюнових компаній.

Ілюстрація epravda.com.ua