Зараз багато організацій навчають українців надавати один одному першу медичну допомогу та першу допсихологічну допомогу. Це дуже корисні навички, про які люди повинні знати та вміти це робити. За кордоном цьому навчають іще зі школи. Але, нам не потрібні були такі додаткові знання, тому акценти на це робились тільки для фахівців. Настав час, коли нам всім потрібно допомагати й підтримувати один одного. Перша допсихологічна допомога – нижче викладаємо модель її надання.
Якщо ви стали свідком такої ситуації та хочете допомогти, перш за все потрібно запам’ятати “Правило кисневої маски в літаку”.
Спочатку переконайтесь в тому, що ви не постраждали ні фізично, ні психічно. Ви зараз знаходитесь в безпеці. Ви відчуваєте впевненість в собі та можете надавати допомогу іншим. Ви психічно врівноважені та зможете справитись з різними поведінковими проявами людини в гострій стресовій реакції. Якщо ні, то потрібно спочатку попіклуватись про себе, інакше, коли приїдуть фахівці, допомога потрібна буде обом. І вам, і потерпілому.
Перша допсихологічна допомога надається одразу після травматичної події, а також через кілька годин після травматичної події, коли людина перемістилась в безпечне місце.
Допомога має 4 етапи
- Я поруч :
– Представтесь, як вас звати, хто ви: “Мене звати Олена, я проїжджала мимо і побачила, що трапилось/ я волонтер…”. Так ви встановите контакт з людиною і в вас буде можливість оцінити в якому вона стані.
– Сказати що ви знаєте що робити: “Я проходили курси надання першої психологічної допомоги та знаю, що робити”. Цим ви покажете, що вам можна довіряти. Людині в стресі важливо, щоб поряд був хтось, хто зможе підказати їй, що робити.
- Дій самостійно
– Дати просте завдання, яке людина може виконати: “Подайте будь-ласка пляшку з водою. Вона стоїть біля дверей на столі”. Або: “Зав’яжіть шнурок на черевику”.
- Розкажи мені
– Попросіть розказати що з нею відбулось. Вона була в самій події або стала свідком. Це трапилось з нею або з її близькими.
- До\Зараз\Після
– Ви підсумовуєте або розказуєте (якщо людина нічого не пам’ятає) що трапилось: “Ви були в будинку, його зруйнувала ракета. Ви вижили/ Зараз ви в безпеці/ Я проведу вас до фахівця, він огляне вас”.
Якщо ви будете йти за цим алгоритмом, людина буде відчувати, що вона не одна. А от з якими поведінковими проявами можна зіштовхнутись, ми поговоримо в наступній статті.
Бережіть себе та своїх близьких!
Зверніть увагу, раніше ми писали про психологічну допомогу ветеранам та членам їхніх родин.
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.