Війна страшна тим, що несе за собою руйнування, біль, смерть, каліцтва. Дедалі більшає людей, які потрапляють до шпиталю з пораненнями, травмами, контузіями. Бійці, мирне населення, діти, люди у віці. Не завжди лікарям вдається врятувати цілісність організму – щодня більшає ампутацій кінцівок. Так, наука крокує далеко вперед, винайдені гарні механічні протези та випробовуються такі, що навіть керуються силою думки. Але це не вирішує проблему яка називається “Фантомний біль” – біль, який відчувають люди вже з ампутованими кінцівками.
Фантомний біль – що це?
Фантом в перекладі з грецького означає «привид, уява». Фантомний біль це явище, яке описують люди, які втратили кінцівки, але продовжують відчувати біль в них. Біль може бути різного характеру: важкість, відчуття тиску, температура, свербіж. Може бути відчуття того, що кінцівка є і вона рухається, згинається. Такі відчуття виникають із спогадів та не дають людині прийняти той факт, що кінцівки насправді немає… Нервові закінчення розростаються у сполучні тканини, посилаючи сигнал у мозок, що кінцівка на місці. Лікування таких болей проходить із застосуванням медикаментозної терапії, за необхідністю, психіатра, а також психотерапевта. Головне, не соромитись повідомляти лікарів про те, що біль виник.
Що зробити близьким, щоб допомогти?
- Забудьте слово “інвалід”! Якщо ви почнете його використовувати, у людини буде сприйняття неповноцінності себе, а це негативно позначиться на її стані.
- Не шкодуйте людину, у якої немає кінцівки. Зрозуміло, що хочеться оберігати її від усього, зняти навантаження. Але цим ви зробите ще гірше. Навпаки, звертайтесь до неї з проханням щось зробити, виконати якусь справу, яка буде під силу.
- Не говоріть: “Я думаю для тебе краще…” Це буде сприйматися агресивно. Краще для неї\нього було б якби кінцівки були на місці. Замість цього використовуйте повідомлення-запитання: “Як вважаєш, може краще зробити…?”
- Будьте поруч. Говоріть про почуття.
- Допоможіть обрати психолога, психотерапевта, які зможуть допомогти адаптуватися під нові реалії життя.
- Важливо зустрічатися з людьми з тією ж проблемою. Це дасть усвідомлення, що людина не одна з такою проблемою. Що складнощі, які виникають в процесі адаптації схожі. Це може полегшити моральний стан.
- Стежте за настроєм. У людей з такою проблемою з’являється схильність до депресій. Обов’язково розкажіть про це лікарю. Люди з обмеженими можливостями живуть повноцінним життям та досягають успіхів!
Зауважте! Наша Паралімпійська збірна – найкраща в світі! Модель Робін Ламберд, у якої церебральний параліч, започаткувала великий попит на моделей у візках. Бразилійка Паола Антоніні (у неї ампутована нога) та британець Ентоні Вільям, об’їхали півсвіту в інвалідному візку. Нік Вуйчич народився із рідкісним спадковим захворюванням, коли людина зовсім не має рук і ніг. А зараз він всесвітньовідомий мотиваційний оратор, письменник.
Те що відсутні кінцівки, не означає, що життя закінчилось! Бережіть себе!
Фотоілюстрація Polina Tankilevitch
Ми любимо тексти без помилок. Але часом вони трапляються. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.